Глава 65. Справа про втомлене серце

Карти, подаровані в Еквілібріумі, вели команду до місця, що існувало лише в легендах — до Автоматона, міста-механізму, збудованого геніальними годинникарями давнини. Усе в цьому місті, від вуличних ліхтарів до мостів, що розкладалися, було єдиним, складним годинниковим механізмом.

Але коли вони прибули, місто вмирало. Механізми скрипіли і заїдали. Мости не розкладалися до кінця, а ліхтарі блимали і гасли. Серце міста, гігантський механізм у центральній вежі, відомий як «Вічний Рух», ледь-ледь обертався, його тихе «тік-так» було слабким і нерівним.

— Це механічна втома, — сказав їм головний інженер, старий майстер на ім'я Тік-Так. — Наше Серце працювало без зупинки десять тисяч років. Воно... втомилося. Ми змащували його, міняли шестерні, але нічого не допомагає. Воно втратило свій ритм.

Елара спробувала застосувати алхімічні олії, щоб зменшити тертя, але вони випаровувалися, не досягаючи мети. Борн сів біля механізму і спробував синхронізувати свою медитацію з його ритмом, щоб «нагадати» йому про гармонію, але відчув лише хаотичну, втомлену вібрацію.

Тиміш, зачарований складністю механізму, ходив навколо, розглядаючи тисячі рухомих частин. Його погляд зачепився за одну, крихітну, ледь помітну шестерню, що, здавалося, трохи заїдала. Він згадав про «Перший Різець», що міг надавати ідеальну форму. Можливо, він зможе трохи підправити зубчик?

Він дістав інструмент і обережно поліз на оглядовий майданчик біля механізму. Він був настільки зосереджений, що не помітив розлитої на підлозі краплі олії.

Його нога поїхала.

ВИ СПРОБУВАЛИ ДОПОМОГТИ З РЕМОНТОМ. ВАШ ПОКАЗНИК УДАЧІ (10) НЕ ВРЯТУВАВ ВАС ВІД ЗАКОНІВ ФІЗИКИ. ВАШ НАБУТИЙ ДОСВІД ПІДКАЗАВ, ЩО ІНОДІ НАЙКРАЩИЙ ІНСТРУМЕНТ — ЦЕ ГРАВІТАЦІЯ.

Він упав, а різець вилетів з його руки. Він не влучив у шестерню. Він полетів по ідеальній дузі і вдарив по маленькому, бронзовому дзвонику, що висів збоку механізму і який усі вважали простою прикрасою.

Пролунав один, ідеально чистий, високий звук. «Ля».

Це був не просто дзвін. Це був Камертон Творіння, за допомогою якого перші майстри налаштовували ритм Вічного Руху.

Чиста звукова вібрація прокотилася по всьому механізму. Кожна шестерня, кожен важіль, кожен гвинтик здригнувся і став на своє ідеальне місце. Хаотична вібрація зникла. І слабке, нерівне «тік-так» перетворилося на могутній, впевнений, ідеально ритмічний бій серця міста.

Усі механізми в Автоматоні одночасно ожили. Мости розклалися, ліхтарі засяяли рівним світлом. Місто знову запрацювало, як єдиний, досконалий годинник.

ГЛОБАЛЬНУ МІСІЮ «ВІДНОВИТИ БАЛАНС» ЧАСТКОВО ВИКОНАНО. РИТМ ТВОРЕННЯ ПОВЕРНУВСЯ У СВІТ. В ПОДЯКУ НАРОД АВТОМАТОНА ПОДАРУВАВ ВАМ «КЛЮЧ ВІЧНОГО ЗАВОДУ» — АРТЕФАКТ, ЩО МОЖЕ ОДИН РАЗ ПОВНІСТЮ ВІДНОВИТИ БУДЬ-ЯКИЙ ЗЛАМАНИЙ НЕМАГІЧНИЙ МЕХАНІЗМ.

Майстер Тік-Так дивився на працюючий механізм зі сльозами на очах. — Ритм... — прошепотів він. — Ми забули про найголовніше. Не про деталі, а про ритм!

Елара дивилася на Тиміша, який збентежено потирав забите коліно. — Гаразд, — промовила вона. — Здається, ми можемо додати до нашого резюме «ремонт годинників». Дуже великих годинників.

Борн поклав руку на теплий, вібруючий корпус механізму. — Навіть найскладніший механізм у світі потребує лише однієї правильної ноти, щоб згадати свою пісню.

Тиміш нічого не сказав. Він просто радів, що його чергове падіння не зламало світ, а навпаки — завело його знову.