Глава 43. Справа про злодія, що крав тіні

Після вирішення юридичного парадоксу, команда «Неймовірної Удачі» вважала, що бачила все. Але Перекотиполе вміло дивувати. Нова проблема прийшла вночі, разом з капітаном варти, чиє обличчя було похмурішим за грозову хмару.

— Скарбницю грабують! — прогримів він, вриваючись до крамниці. — Кожну ніч зникає рівно один мішок золота. З головного, абсолютно герметичного сховища!

— Телепортація? — припустила Елара. — Виключено. Ми поставили найкращі анти-магічні бар'єри. Жодних слідів, жодних зламаних замків. Лише одна річ. Кожного разу на місці зниклого мішка злодій залишає одне, ідеально чорне перо.

Вони прибули до королівської скарбниці. Сховище було висічене в цільній скелі, а єдині двері були зроблені гномами і важили десять тонн. — Ми зачиняємо її на ніч, — пояснив капітан. — А вранці — мішка немає, а на його місці лежить перо. Це насмішка!

Елара оглянула приміщення. — Жодних магічних слідів. Стіни цілі. Це неможливо.

— Можливо, злодій не краде золото, а переконує його піти добровільно, — зауважив Борн. — Це не крадіжка, а акт філософського звільнення від матеріальних кайданів.

— Тиміше, — зітхнула Елара. — Зроби щось. Просто побудь тут. Може, твоя аура злякає злодія.

Тиміш, не знаючи, що робити, просто стояв посеред сховища. Йому було нудно. Він згадав про «Плащ Непомітності», який робив невидимою лише тінь. Йому раптом захотілося спробувати виглядати таємниче.

Він дістав плащ і, уявивши себе загадковим шпигуном, драматично накинув його на плечі. Але тканина була слизькою, а рух — занадто різким. Плащ злетів з його плечей і, плавно летячи, приземлився на велику купу золотих монет, що чекали на перерахунок.

І в ту ж саму мить посеред кімнати з гучним, обуреним карканням з повітря з'явився великий чорний ворон. Він тримав у дзьобі порожній мішок, а з його лап сипалися золоті монети. Птах здивовано озирнувся, не розуміючи, як він тут опинився, і врізався в стіну.

ВИ СПРОБУВАЛИ ВИГЛЯДАТИ ЗАГАДКОВО (КРИТИЧНИЙ ПРОВАЛ, ЩО ПРИЗВІВ ДО КРИТИЧНОГО УСПІХУ). АКТИВОВАНО ПАСИВНИЙ НАВИК «УДАЧА 999999+». АНАЛІЗ ТІНЬОВОЇ МАТЕРІЇ...

Капітан варти і його люди миттєво схопили спантеличеного птаха. — Що... що це було? — запитав він.

Елара підняла плащ з монет. — Я, здається, розумію. Злодій — це Тіньовий Ворон. Легендарна істота, що може подорожувати крізь тіні. Він приходив сюди через тінь від купи золота. А коли Тиміш накрив її плащем, що робить тінь невидимою... він просто знищив його портал. І ворона викинуло з тіньового виміру прямо до нас.

ЗАВДЯКИ ВАШІЙ ДІЇ «ВПУСТИТИ ПЛАЩ НЕПОМІТНОСТІ», ВИ ЗЛОВИЛИ НАЙНЕВПИННІШОГО ЗЛОДІЯ В ІСТОРІЇ КОРОЛІВСТВА. ПРОБЛЕМУ ВИРІШЕНО. РЕПУТАЦІЯ У КОРОЛІВСЬКІЙ ВАРТІ: +2000 (МАЙСТРИ АНТИ-ТІНЬОВОЇ БЕЗПЕКИ). В ПОДЯКУ ВАМ НАДАНО «СВИСТОК ВАРТИ» — АРТЕФАКТ, ЩО ДОЗВОЛЯЄ ОДИН РАЗ ВИКЛИКАТИ ЕЛІТНИЙ ЗАГІН ВАРТИ В БУДЬ-ЯКУ ТОЧКУ МІСТА.

Капітан був у захваті. Він потиснув руку Тимішу з такою силою, що той ледь не зойкнув. — Ви знову врятували мою репутацію! Гільдія Злодіїв буде в шоці, коли дізнається, що їхнього найкращого агента спіймали за допомогою моди!

Елара вже робила нотатки у своєму блокноті. — Так, — бурмотіла вона. — Новий бізнес. Системи безпеки. Наш девіз: «Ми змусимо вашу тінь зникнути, щоб ніхто не міг нею скористатися».

Борн дивився на спійманого ворона, який ображено клював ґрати клітки. — Іноді, — сказав він, — щоб зловити того, хто ховається в темряві, потрібно просто прибрати саму темряву. Навіть випадково.