Глава 41. Справа про заплутану нитку

Після відновлення історичної справедливості, команда очікувала на спокій, але слава про них вже бігла попереду. Новим клієнтом став головний королівський кравець, месьє Стежок, елегантний чоловік, що перебував на межі нервового зриву.

— Катастрофа! — вигукнув він, вриваючись до крамниці і драматично притискаючи руку до серця. — Коронація під загрозою!

— Король відмовився від корони? — запитала Елара. — Гірше! Нитка! — відповів кравець. — Легендарна «Нитка Суверенітету», з якої я маю вишити герб на коронаційній мантії! Вона заплуталася!

Вони прибули до королівської майстерні. На великому оксамитовому столі лежала золота нитка, що сяяла, як сонячний промінь. І вона була зав'язана у такий складний, неймовірний вузол, що здавалося, ніби над ним працювала ціла армія божевільних павуків.

— Я пробував усе! — бідкався месьє Стежок. — Магію розплутування, гномські інструменти, ельфійську терплячість! Нічого не допомагає! Цей вузол неможливий!

Елара оглянула нитку. — Це не просто вузол. Це... вузол у четвертому вимірі. Кожен рух лише затягує його сильніше.

— Можливо, нитка не хоче бути частиною мантії, — припустив Борн. — Вона прагне до стану чистого, незайманого хаосу, яким була до того, як її спряли.

Тиміш, зачарований сяйвом нитки, обережно підійшов до столу. Він хотів лише доторкнутися до неї, відчути її магію. Він простягнув руку.

І, звісно ж, його нога зачепилася за ніжку столу.

Він полетів уперед, прямо на стіл з безцінною ниткою. У паніці він спробував схопитися за щось і випадково змахнув зі столу відкриту скриньку з голками.

Сотні голок розлетілися по кімнаті. Але одна з них була особливою. Це була Голка Долі, яку Тиміш віддав кравцю для вивчення.

ВИ СПРОБУВАЛИ ДОТОРКНУТИСЯ ДО НИТКИ (КРИТИЧНИЙ ПРОВАЛ, ЩО ПРИЗВІВ ДО КРИТИЧНОГО УСПІХУ). АКТИВОВАНО ПАСИВНИЙ НАВИК «УДАЧА 999999+». АНАЛІЗ ВЗАЄМОДІЇ АРТЕФАКТІВ...

Голка Долі, на відміну від інших, не впала на підлогу. Вона злетіла вгору, зробила в повітрі елегантний пірует і, як стріла, впала вниз, ідеально увійшовши в самий центр неможливого вузла.

На мить усе завмерло. А потім вузол засяяв. Золота нитка сама почала рухатися, розплутуючись навколо голки, наче танцююча змія. За кілька секунд вона лежала на столі ідеально рівною, сяючою лінією.

ЗАВДЯКИ ВАШІЙ ДІЇ «РОЗСИПАТИ ГОЛКИ», ВИ ВИРІШИЛИ НЕРОЗВ'ЯЗНУ ПРОБЛЕМУ. «ГОЛКА ДОЛІ», ПОТРАПИВШИ В ЦЕНТР МАТЕРІАЛІЗОВАНОГО ХАОСУ, СТАЛА ТОЧКОЮ ПОРЯДКУ, НАВКОЛО ЯКОЇ ВІН САМ СЕБЕ АНУЛЮВАВ. ПРОБЛЕМУ ВИРІШЕНО.

Месьє Стежок стояв, затамувавши подих. Потім він кинувся обіймати Тиміша. — Ви врятували мене! Ви врятували коронацію! Ви врятували моду!

Він був настільки вдячний, що подарував їм свій незавершений шедевр. — Візьміть! Це «Плащ Непомітності». Я робив його для одного шпигуна, але він так і не забрав замовлення.

Елара взяла плащ. Він був зшитий з тканини, що нагадувала місячне світло. Вона накинула його на плечі і... нічого не змінилося. Вона все ще була видимою. Але її тінь на підлозі зникла.

— Ой, — згадав кравець. — Я ж забув пришити підкладку. Він трохи бракований. Робить невидимою лише тінь.

Елара подивилася на плащ, потім на Тиміша. — Так, — промовила вона, дістаючи блокнот. — Новий бізнес. Розплутування. Будь-чого. Від ниток до політичних інтриг. Дорого.

Борн підняв Голку Долі, яка тепер ледь помітно світилася. — Іноді, — сказав він, — щоб розплутати найскладніший вузол, потрібно просто впустити в його серце одну-єдину голку істини. Або просто впасти.