Глава 22:

Я вийшла з машини за допомогою Андрія, а то все-таки живіт мені трішки заважає. Батьки почали наближатися до мене, а Андрій міцніше мене тримав за руку.
-Доню, це що?- мама тицнюла на живіт.
-Мам, а ти не знаєш, що таке буває, коли дві людини кохають одне одного .
-Та тобі тільки 18
-Мені скоро вже 19, доречі в вас буде внучка.- мама все таки піддалися та їх обійняла мене. Коли ми встигли стати такими чужими? 
-Який в тебе місяць?
-П'ятий, ну і я хочу вам представити мого нареченого. Андрій знайомся це моя мати Тетяна Олексіївна та батько Павло Григорович.
-Приємно познайомитися- сказала моя мати.
-Взаємно
-Доню, ти будеш жити в нас вдомі!- втрутився батько. Моя внучка має мати все найкраще!
-Моя дочка і буде мати все найкраще! Я маю свій бізнес яким буду обезпечувати свою майбутню дружину та дочку!- сказав Андрій.
-Хлопче я краще знаю, що буде краще для моєї дочки...- Андрій вже хотів щось відповісти, але я його перебила.
-Андрій, зачекай мене будь ласка біля входу я зараз підійду- він поцілував мене в щічку та відійшов.
-А тепер так тату! Значить коли ти зрадив мамі то це ти нормально вважаєш, а що зараз я вагітна від коханої людини, то ні, так?
-Ні, я просто хочу щоб ти була щаслива.
-Знаєш, я тепер зрозуміла, чому ви мене зводили з Давидом, але мені б значно легше було пережити цей момент мого життя якщо я знала правду.
-Доню, вибач нас з батьком будь ласка!)
-Ну, а що ще я маю зробили?- я посміхнулася та обійняла їх.

Коли ми порозмовляти мені стало легше на душі тому я з чудовим настроєм йшла до Андрія.
-Все нормально?
-Все чудово! Я тебе кохаю!
-І я тебе!- він поцілував мене в губи і ми зайшли в середину.

Цілий вечір ми веселилися, робили спільні фото, танцювали і ось і цей день підійшов кінцю і ми з Андрієм їдемо додому на таксі.
-Андрій...
-А?
-Ти тільки зараз не сердся, добре?
-Що все сталося? Тільки не кажи, що ти будеш жити в батьків...
-Ні, ти що?- я посміхнулася.
-Ну тобі точно не буду
-Я теж хочу таке весілля- я вже приготувалася слухати лекції на тему "ми вже все вирішили" але він мене здивував.
-І це все? Якщо ти цього сильно хочеш то тоді буде тобі весілля.- я сильніше притиснулася до нього.
-А і ще зараз наша донечка дуже хоче мангового соку.
-В третій годині ночі?
-Ну це ж не я, а донечка- я усміхнулася йому.

Він щось сказав водію і він зупинився, а Андрій вийшов. І прийшов він з манговим соком.
-Спасибі тобі!- я його цмокнула в губи та взялася за сік.

Взагалі в мене таких забаганок ніколи не було, ну вкрай рідко, але зараз мені так сильно захотілося...

Ми приїхали додому і спати мені взагалі не хотілося.
-Сонь, а чому ти плачеш?- спитав Андрій коли ми лежали на ліжку.
-Я не хочу спати, а мені немає з ким серіалу подивилися- почала схлипувати я .
-Давай так зараз ти йдеш в мої обійми, а завтра ми беремо квитки на фільм який ти захочеш і йдемо в кіно- я кивнула. Що робить зі мною вагітність? Гормони скачуть... Андрій обійняв мене, а я сильно-сильно взяла його руку, боячись, шо він кудись зникне, але ні... він поряд.

**
Прокинулася я дивного відчуття всередині, а тоді я зрозуміла, що відчула як всередині мене наша донечка стукнула ніжкою.
-Андрій!
-Що сталося? Тобі погано?- він зразу прокинувся я в мене полилися сльози радості. 
-Дай руку- я простягнула його руку до живота.-Відчуваєш?
-Це... це її перші шевеління?
-Так- він мене поцілував, а потім животик.

Я приготувала сніданок та ми всіли снідати.
-Андрій, а давай з весіллям не відтягувати і я вийду за тебе заміж через два тижні.
-Чого така спішка? Ми все встигнемо за два тижні?
-Ну сам розумієш в мене живіт вже не маленький, а потім що буде? Просто наймемо хорошого спеціаліста.
-Ну так, про це я не подумав. Тоді їдемо подавати заявку в РАГС?
-Звичайно- я почала плескати в долоні та пішла одягатися.

Коли ми приїхали в РАГС жіночка була дуже здивована, що ми хочемо весілля через два тижні.
-Молоді люди, такі як ви стоять місяцями в чергах, а ми вас за два тижні розпишемо. Не смішіть мене...
-А якщо так?- спитав Андрій та поклав під папку доволі грубий конверт.
-Гаразд, яка дата?
-5 вересня.
-Добре.

Ми вийшли щасливі і усміхнені. Все-таки які чудеса з людьми гроші роблять...

Ми зразу поїхали в брачне агенство, щоб підготували все на вищому рівні.
-Значить давайте ще раз пройдемося по списку!
1.Це має бути виїзна церемонія з музикою та біля озера.
2. Найкращий ресторан.
-Андрій але навіщо це?
-Сонь, ти забула, що твій батько сказав на весіллі? Я йому мушу доказати, що ти все маєш...
-Ну але в тебе є свій ресторан який входить в TOP-ресторанів нашого міста. Можливо давай там ти йому будеш, щось доказувати.
-Ну, але в мене мало місця!
-Андрій ти зараз знущаєшся? Я хочу потім приводити наших дітей в наш ресторан і згадувати наше весілля і це не обговорюється. 
-Соня!...- я нахилилася до його вуха і знала чому саме він ніколи не заперечить- Так хоче твоя донечка- сказала пошепки я і мило усміхнулася.
-Ну добре...
-Так давайте далі...
-3. Перший танець молодят має бути на вулиці, також мають бути димові шашки та феєрверки.

Далі там дрібниці тому я подзвонила Ані, Ангеліні та Віці і попросила їх під'їхати до весільного салону суконь.

Мене туди відвіз Андрій і на мене вже зачекалися подруги.
-Соня, я взагалі-то вагітна! І мені тяжко тут стояти і тебе чекати.
-Якщо ти не забула я теж- я їй усміхнулася, а тоді привіталася з усіма дівчатами і ми зайшли в середину .

Все було таке красиве, що очі розбігалися. Дівчата повибирали мені суконь і я пішла міряти, а вони всіли на диванчик та пили шампанське, звичайно окрім Ані.

Перша сукня була до живота приталена, а далі спадала шифонова спідниця.
-Як вам?
-Давай далі

Друга сукна з відкритими плечами на тонких бретелях. Цей фасон сподобався Ані ( ну вона зараз вагітна, смак буває специфічний) але сукня досить добре на мені сиділа, але це не те що я шукала.