Глава 20:

Прокинулася я від того, що не відчула тепла біля себе. Я встала та пішла шукати Андрія. Його нігде не було, тому я йому вирішила подзвонити. Трубки він не взяв і тут я зрозуміла де він. Я натягнула джинси, топ, піджак та білі кросівки. Розчесавши волосся вибігла з квартири де на мене чекало таксі.
-Тільки б він не понароблював дурниць-повторювала я собі.

Коли ми приїхали до клініки я заплатила таксисту та побачила Андрієвий автомобіль.

Я направилася зразу до кабінету лікаря і почула звідти голос Андрія:
-Та як би моя дитина не вижила через тебе я б тебе закопав!
-Заспокойтеся! Все ж добре ...
-Я тебе зараз вб'ю

Я забігла в кабінет.
-Ні, Андрій заспокойся-я підійшла до нього та взяла його за руку. - Їдемо звідси
-Краще свою дівчину послухайте, а то роздуваєте тут з мухи слона- сказав лікар і Андрій наніс йому удар.

Я взяла Андрія за руку та повела з цього кабінету.
-Він тут на буде працювати! Це я тобі обіцяю. В мене теж є зв'язки- коли ми вийшли я взяла його за дві руки та обернула до себе, тоді взяла своїми долонями його обличчя...
-Заспокойся... З нашою дитиною все добре, але якщо я буду кожного ранку так їздити...
-Вибач мене, це я дурак! Просто якщо б з дитиною щось сталося....
-Все добре, зараз ми їдемо і поїмо. І не забувай я тепер їм за двох- ми двоє почали реготати.

Ми поїхали в ресторан і мені тут дуже подобається, що є сніданки. Я собі замовила "Французький сніданок":
Яйця пашот на білому тості з аспарагусом, томатами та соусом Бер Блан. А Андрій   "Середземноморський сніданок":Зелений салат з креветками і кіноа, подається з домашнім бріошем і сиром Філадельфія.

Коли ми поснідали ми всіли в машину та рушили.
-Їдемо в жіночу консультацію!
-Знову?
-Ну не в ту, а в ту, що недалеко від університету.
-Навіщо?
-Я хочу щоб ти теж побачив нашу дитинку на моніторі! Якщо ти звичайно хочеш...
-Ти ще питаєш? Звісно хочу.
-І я ще хотіла поговорити на рахунок університету. Я ж з животом туди не піду, ну і дитину я нашу точно ні на яку няню не залишу ...
-Ну дивись Аня теж вагітна, то поки піди з університету, а потім разом з Аньою підете знову. Але я не розумію навіщо тобі той диплом, працювати я тобі вже точно не дам, ну і в нашій сім'ї явно грошей буде вистарчати...- він сказав сім'ї? Я мимоволі усміхнулася.
-Ну я не буду в тебе на шиї сидіти, ти будеш пахати цілими днями, а я ходили гроші тратити?
-Та чому пахати? А навіщо мати свій бізнес якщо не робити вихідні, для кого я ці гроші заробляю? Навіщо мені стільки?
-Ну але ж...
-Все Соня, давай не псуй момент і їдемо робити УЗД .

Ми приїхали в клініку та просиділи пів години в черзі.
-Ще не шкодуєш, що пішов ?
-Ой ти моя глупишка- він поцілував мене в маківку та поставив руку на живіт- заради такого я годинами тут буду сидіти.
-Софія заходьте!- сказала медсестра.

Ми зайшли та я лягнула, а біля мене на стільчику сидів Андрій та тримав мене за руку. Я оголила свій живіт та мені почали наносити гель, а тоді жінка почала водити по моєму животі і на екрані висвітлилася знову маленьке-маленьке наше чудо! Андрій весь час гладив мою руку та усміхався.

Коли ми вийшли я вирішила спитати Андрія про його враження.
-Ну як тобі?
-Ти ще питаєш? Це найкраще, що я бачив- він поцілував мене в губи.

Я сама щаслива дівчина... Коли ми всіли в машину, я вирішила поговорити на рахунок того, як я завагітніла.
-Андрій...
-Що?
-Ну по термінах я завагітніла в нашу першу ніч. Але як? Ти ж був в презервативі?- я вся залилася червоною фарбою, не знаю чому мені так соромно про це говорити, але цю тему потрібно піднімати...
-Та я був в презервативі, але мені здалося, що він порвався. Великого значенню я цьому не придав, бо думав, що ну це твій перший раз і не може бути, що зразу завагітнієш.
-Але ж ти міг сказати...
-Міг, але я не хотів тебе розстроювати...
-Ну чому? Ось зараз я вагітна, і я дуже щаслива- але єдине, що ніхто не дає гарантій, що Андрій буде завжди зі мною, ми ж навіть не одружені.
 

Пройшло 3 місяці*
Мій животик значно виріс. Я дуже щаслива, що поряд зі мною кохана людина яка завжди підтримує мене.

Ми сиділи та снідали....
-Доречі стороні я йду на узі. І буду знати хто в нас.
-Серйозно? А можна мені з тобою?
-Можна, але давай зробимо "baby shower" вечірку.
-Ну так тоді нам лікар не скаже стать, і як тоді?
-Ну вона напише на листочку і запхає в конверт, а цей конверт ми передамо в компанію яка цим займається.
-А ти точно цього хочеш? Стільки терпіти...
-Ну це ж наше перше чудо, я хочу щоб цей день ми запам'ятали на все життя.
-Ну якщо моя кохана так хоче, то нехай буде- він поцілував мене в щічку, а тоді в животик.

Я одягнулася та ми поїхали на УЗД. Нам показали ручки, ніжки... Я весь час зжимала руку Андрія, це так хвилююче для мене. Нам передали конверт та ми поїхали до людини яка цим займається. Ми вирішили не затягувати, тому вже післязавтра ми дізнаємося хто в нас буде.

Ранок*
Я проснулася,  біля мене була записка.  "Добрий ранок, котик йти на кухню". Я пішла і на столі помітила, ще одну записку. "Ось твоя ранкова кава та сніданок. Коли поснідаєш йти в свою колишню спальню". Я зробила так як там було написано. Коли я зайшла в кімнату я зразу побачила на ліжку величезну круглу коробку і на ній була записка "А тепер відкрий коробку - я відкрила та побачила дивовижне плаття з легкої тканини, ніжно-рожевого кольору та туфлі такого ж кольору- А тепер це одягай і виходи. Там на тебе чекає машина". Я швидко зробила легкий мейк та локони, а тоді одягнула цю сукню з туфлями. Я виглядала як принцеска.

Потім я вийшла з квартири та ліфтом спустилася на низ. На мене чекала чорний матовий спорткар з відкритим дахом. Мені водій відкрив двері та я всіла і він передав мені ще одну записку "Ну ось кохана ти вже майже зі мною, коли будеш під'їзджати одягни пов'язку яку тобі дасть водій. Я тебе зустріну. Кохаю тебе!".