Глава 4:

Ранок*
Я встала та пішла в душ, сьогодні в мене вихідний і тому потрібно обновити собі гардероб, щоб мати в чому ходили на вечірки. Я вирішила, що в університет я буду вдягатися більш менш не дуже відверто, бо я не хочу, щоб мене вигнали. 
Я подзвонила дівчині з нашої групи яка одягається дуже модно та досить відверто, я вирішила з нею здружитися і ходити з нею на вечірки.
Ми з Анею (так її звати) походили по торговому центрі та зібрали пару крутих луків в одному з них я сьогодні йду на вечірку. Ми домовилися зустрітися вже там, тому зараз я буду готувати обід, поприбираю, а тоді збиратися буду.
Так я і зробила, тепер потрібно зробити яскравий макіяж, вуста намалювала матовою бурдовою помадою, зробила легкі локони, одягнула я мега приталене плаття бурдового кольору з декольте та взула я босоніжки такого ж кольору, що і плаття.
Викликала таксі та зателефонувала до Ані, щоб мене зустріла. Під'їзджаючи до цього клубу, я побачила машину Назара, але мені якось всерівно, сьогодні я і так не одна буду. Я вийшла з машини і зразу побачила Аню яка дивилася на мене з відкритим ротом.
-Ахх, Соня ти виглядаєш просто шикарно!
-Дякую, ти тоже дуже красива сьогодні!)
Ми зайшли в середину і попрямували до нашого VIP-столика, все таки Аня була досить  популярною, ну і її батько директор цього клубу. Підходячи до нашого столика я побачила дуже знайомі обличчя, Віка, Назар та Діма і ще було 3 незнайомих мені хлопця. Ми всіли за столик я зі всіма привіталася та замовила  собі на початок слабоалкогольне мохіто.
-Знайомся, це Андрій- він був високий, мав досить накачане тіло та чорні очі- Це Руслан- це був друг Назара- а це Юра-він був блондином і теж був накаченим- Це Діма, ну а цих двох ти знаєш - вона показала на Віку і Назара - Ну що ж хлопці вона вільна, тому в вас є всі шанси.
-Аня перестань!
-Ну всьо, більше не буду!)
Навпроти мене сидів Андрій, він мені найбільше сподобався, деколи ми кидали незначні погляди один на одного. Ось тут і почав грати  повільний танець, Віка пішла з Назаром, Аня з Дімою.
-Можливо потанцюємо? - встав біля мене Андрій та подав мені руку.
Я прийняла його руку і ми пішли танцювати.
-Розкажи щось про себе -сказала я до Андрія.
-Ну я займаюся професіонально хокеєм. А ти чимось займаєшся?
-Чесно окрім навчання нічим наразі не займаюся, але в дитинстві професіонально займалися фігурним катанням.
-Чому покинула?
-Через дуже серйозну травму.
-Йдемо за столик, а то пісня закінчилася, а ми танцюємо - ми двоє почали сміятися.
- Давай краще підемо на танцмайданчик?
-Я вже так замучився
-Ну йдеммм
-Добре, пішли
Я заплющила очі та віддалася повністю музиці та просто кайфувала, а коли відкрила то наші погляди з Андрієм стикнулися і я попливла в цих чорних очах, він нахилився і поцілував мене. Цілується він добре, але не так як Назар... блін чому я знову про нього думаю??
Ми повернулися за нас столик та я була така щаслива, Андрій всів вже біля мене, а не навпроти та обійняв мене. Всі були здивовані, але ніхто нічого не сказав.
Я подивилася на годинник вже була 3 ночі, тому ми почали вже збиратися .
-Ну все всім дякую, за компанію- я обійняла Аню та хотіла вже йти, як до мене заговорив Андрій:
-Можливо тебе провести- я усміхнулася.
-Буду на тебе чекати внизу.
-Я скоро
Я спустилася та дуже замерзла, але вигляду не дала. 
-Ну що ж йдемо?-спитав Андрій
-Йдемо
Ми говорили про всякі дрібнички і тому я одразу не помітила, що ми вже дойшли .
-Ну що ж, ми вже прийшли!
-Дякую тобі за чудовий вечір- я обійняла його та поцілувала в щічку.
-І тобі дякую, що провів.
-Надобраніч
-Надобраніч, напиши як прийдеш 
-Навіщо?
-Ну щоб я не переживала- я обернулася та зайшла в під'їзд. Мені було так легко з ним.
Я зайшла тихенько в квартиру та на пальчиках пішла до своєї кімнати.

Ранок*
-Прокидайся
-5 хвилин
-Якщо зараз не прокинеться підеш пішки до університету?
-А що ти такий добрий став?
-Ну як хочеш...
-Всьо вже встаю, я скоро!

Я швидко одягнулася в легінси та тепленьке худі, бо сьогодні дощ, зробила легкий макіяж та високий хвіст та взула кросівки.
Я всіла в машину і ми рушили.
-Тут така справа...- порушив нашу тишину Єгор.
-Я так і знала, що щось тобі треба
-З нами буде жити моя дівчина
-Що??? 
-Сонь, не гарячкуй, заспокойся
-Що значить заспокойся, давайте коли я з'їду живіть собі на здоров'я, а зі мною ні.
-Але це не найбільша проблема
-Що може бути гіршим?
-Моя дівчина Настя
-Та сама?
-Так
-Швидко зупини машину або я вистрибну на ходу, я не хочу знаходитися біля тебе.
Він все таки зупинився.
-Сьогдні вечері вона вже буде в нас.
-Не в нас, а в тебе, бо тепер ти живеш один, а ні, з Настьою!- сказала кричучи я.

Тепер розказую, що за Настя. Коли мені було 4 роки ми з Настею були не розлий вода подруги і тому наші батьки вирішили дати нас на фігурне катання. З самого початку до 14 років все було чудово, ми допомагали один одному, були найкращими подругами. Коли нам було 16 хтось з нам мав їхати на змагання, оскільки ми були найкращими ученицями. До цього чемпіонату я готувалася 2 роки. І коли ми тренерувалися на льоді, Настя мене сильно пхнула та поставила під ніжку. Мене зразу забрали в лікарню і сказали, що через цю травму я не те що не поїду на чемпіонат, я не буду вже ніколи професіонально займатися фігурним катанням. Можливо якщо б вона попросила вибачення, то я б могла її вибачити. Але вона не те що мене не провідумала в лікарні, вона навіть не вибачилася. Ну і оскільки в мене серйозна травма, то поїхала на чемпіонат вона, але зайняла вона останнє місце.

Я вирішила подзвонити батькам і попросити, щоб вони мені перевели грошей, щоб я могла орендувати житло.
-Ало мамуль, привіт!
-Привіт донечко, як ти?
-Та не дуже
-Щось сталося?
-Мій брат зустрічається з Настею, уявляєш, і він хоче щоб вона з нами жила.
-А в чому саме заключається проблема?
-Як в чому? Настя мені все життя зруйнувала, а він не те що з нею зустрічається, та ще й хоче щоб я з нею жила.
-Ну доню..
-Зачекай, а ти знала, що він зустрічається з Настею, але мені ніхто про це не сказав?
-Ну ми думали так буде краще.... - мама недоговорила і я просто вибила. Класно тепер я ще й без грошей..
Зайшовши в університет я всіла біля Ані.
-Як ти після вчорашнього?-спиталася в мене Аня
-Та нормально, а ти?
-Якось не дуже, як Андрій?
-Дуже веселий, а в нього є дівчина?
-Закохалася?
-Та так, просто питаюся, чому одразу закохалася?
-Все таки закохалася, немає в нього дівчини. Підеш сьогодні в клуб?
-Піду - вибору в мене немає, тому...
-Доречі Андрій теж буде- Аня подивилася на мене та підмигнула, а я просто їй усміхнулася.
Після пар я швидко вирушила до Єгорового дому, не можу назвати цю чужу квартиру своєю. Всередині був Єгор та щось готував. Я пройшла крізь нього і пішла в свою кімнату збирати одяг, я вирішила взяти спортивну сумку та склала туди все необхідне на перший час. В клуб сьогодні піду в джинсах з високою посадкою та кроп топі, макіяж я легенько підправила та розпустила волосся. Речі я з часом всі заберу, але поки так буду. Я вийшла зі своєї кімнати та пішла взуватися, як почула голос з кухні:
-Щоб о восьмій була вдома.
-Звичайно!- сказала я, та вийшла з дому.