І нехай би гроза...

ти всміхнешся до мене в сні...

ти всміхнешся до мене в сні:
чуєш, витри вологі очі
чи за мною ти плачеш? ні?
чи про щось про своє дівоче?

чуєш, шурхіт якийсь в вікні
прокрадається в тишу ночі -
чи то шепіт старих дубів?
чи то птаха крилом тріпоче?

чи збереться, може, на дощ?
чуєш, грім вдалині гуркоче,
струмом вихопить в тіней мить -
іронічний, грізний, пророчий

вже зриваються краплі вниз
глянь, на шибі узір торочать
віддзеркалять в калюжах ліс
спомином напоять досхочу

а ще трошки - то впаде сніг
і все рідше тебе побачу
подаруй мені всі "колись"
неможливі "якби" пробач

і всміхнися до мене в сні:
я на хвилю лише заскочив
доторкнутися до душі..
...і нехай би гроза - так хочу

02.09.2020

Подобається

#2542 в Різне
#640 в Поезія

У тексті є: лірика

Відредаговано: 14.03.2023