Розділ 4: Суспільство проти нас

Чому ми так прагнемо бути ідеальними? Чому ми віримо, що наше тіло — це щось, що треба постійно виправляти? Відповідь проста: суспільство. Ми живемо в світі, де нам щодня кажуть, що ми недостатньо хороші. Реклама косметики обіцяє зробити нашу шкіру "без недоліків". Фітнес-програми пропонують "тіло мрії" за 30 днів. Модні бренди шиють одяг для одного типу фігури, змушуючи нас відчувати себе "неправильними", якщо ми не вписуємося в їхні стандарти.

Я пам’ятаю, як одного разу дивилася рекламу білизни, де модель із ідеальними пропорціями позувала в мереживному комплекті. Я подумала: "Якби я мала таке тіло, я б теж виглядала так". Але потім я дізналася, що навіть моделі не виглядають так у реальному житті. Їхні фотографії ретушують, додають фільтри, змінюють пропорції. Навіть вони не відповідають стандартам, які нам нав’язують. То чому ми, звичайні жінки, повинні?

Соціальні мережі лише погіршують ситуацію. Ми бачимо ідеальні життя, ідеальні тіла, ідеальні сніданки. Але це не реальність. Це ретельно відібрані моменти, відфільтровані й відредаговані. Я сама колись витрачала години, щоб зробити "ідеальне" фото для Instagram. Я вибирала правильний ракурс, редагувала шкіру, робила талію тоншою. І знаєте що? Люди лайкали ці фото, але я не відчувала себе краще. Я відчувала себе обманщицею.

Суспільство змушує нас вірити, що наше тіло — це наш головний актив. Якщо ми не виглядаємо "правильно", ми не заслуговуємо на любов, успіх чи щастя. Але це брехня. Наше тіло — це не товар, який ми продаємо світу. Це наш дім, наш інструмент, наша сила. Чому ми дозволяємо іншим вирішувати, як він має виглядати?

Я почала помічати, як багато жінок навколо мене страждають від цього тиску. Моя подруга Катя розповідала, як вона перестала їсти вуглеводи, бо боялася, що її хлопець вважатиме її "товстою". Інша подруга, Оля, витрачала тисячі гривень на косметичні процедури, щоб виглядати молодшою. Ми всі боремося з одним і тим же ворогом — стандартами, які змушують нас відчувати себе недостатніми.

Але є й інший бік. Є жінки, які кидають виклик цим стандартам. Я бачила блогерок, які показують свої "недосконалості" — розтяжки, целюліт, зморшки — і говорять про них із гордістю. Вони надихають мене. Вони нагадують, що краса — це не про відповідність стандартам, а про те, щоб бути собою. Я почала слідкувати за такими жінками, і це змінило моє сприйняття. Я побачила, що можна бути щасливою, не будучи "ідеальною".

Цей розділ — про те, як суспільство формує наші уявлення про красу і як ми можемо протистояти цьому. Це історія про те, як я вчилася бачити красу в собі та інших, не через призму стандартів, а через призму унікальності.