Небокрай мого життя

Торкайся

Торкайся до моїх долонь,
До вишитих з бісеру ребер.
Та тільки тихіше і охолонь,
Заблукавший іздалеку єгер.
Не буду я більше пручатись,
Як та лань далеких лісів,
Але й ти, люблячий гратись,
Торкайся до моїх трусів.
Легенько торкнись мого стану,
Ще тихше візьми мій запал.
З тобою вже загоїла рану,
Котру сам ти мені роздовбав.
Торкнись тепер моїх недрів,
У душі моїй прихісток попроси.
Старання твої, ніжний teddi,
Я бачу крізь перли роси.
Нехай же стечуться всі ріки
Навколо вогню наших тіл.
Нехай же зіллється навіки
Мій сум із печалем твоїм.

Марина Тітова

Подобається

#1467 в Різне
#319 в Поезія

У тексті є: вірші про кохання, філософія життя, вірші для душі

Відредаговано: 01.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись