Все це вже було

Буцімто розжарена димова завіса
Встрепенулась птахом й понеслася геть.
Докурив останню й з тріском бісектриса
Розділила світу владну круговерть.
Антимагією владу захопила лють —
А це психічний розлад чи дарунок долі?
Боюсь тепер, що її в мене заберуть.
Присягаюсь боюсь! Клянусь на крові.
Страхи лізуть з усіх-усюдин в нутро.
Страхи трощать ідолів і будують кумирів.
Нове — це вдосконалення того, що віджило.
Трухлява пам'ять шукай з архівів.
Все це вже було. Сеанс повторний.
Існує теорія, що історія йде не лінійно.
Нас заковували в ланцюги потвори,
Нас вбивали кати, на диво, постійно.
Амнезія от тільки заважає згадать
І тому ми звертаємось до знавців люті.
Навчіть нас, будь ласка, не тільки бажать,
Щоб в мирі жили наші добрі люди.
Навчіть нас життю, бо вмієм виживати,
А насолоджуватись часто забували.
Однак, коли всюди брехня і зради — 
Імунітет зламався у повсталих.
Гідності й честі революцій меншає,
Страхи годуємо своїми багатствами.
Не пишаємось, що маємо мешти,
Бо гордими стали й стали ми кастами.
Інша культура — новітня й багата.
Проженіть сказ, бодай він скис!
Своє — це те, що залишили мама й тато,
А ви любите чужий кручений рис.
Різниця має значення, зрештою тут,
Бо розвиток спричиняє Альцгеймер минулого.
Ми там не були! Нам не знайти кут,
Від якого, відштовхнувшись, знайдеш винного.
Добре, коли підозрюваний один, але
Це було б надто просто, вірогідно.
Люди люблять ускладнювати все.
А дехто забирає у сусідів щось постійно.
Зважте, повторення важливі і слова,
Які наштовхують на мислення зухвале.
Страх — то є побічна дія від незнання.
Та не дізнаємось нічого й буде далі
Одне й те саме, круговерті череда,
Яку зарізати лиш зможе непокора...
Гепнув колаком по одвіркам тамада —
"Не хочу бути більше одним із хору."
От тепер цигарка вже не димить —
Не парують мізки думками шаленими.
Людина все може — лиш треба уявить —
І навіть не бути заручником системи.