Небезпечне кохання Альфи

Розділ 16

Розділ 16

Ми вийшли з маєтку на вулицю, і я нарешті змогла на повні груди вдихнути свіже повітря, хоча легкий вітерець зовсім не приносив полегшення моїй загнаній душі. Погода стояла пречудова, сонце вже піднялося досить високо і заливало золотавим світлом окультурений сад і дикий ліс навколо будинку перевертня. Сам же маєток при світлі дня мене вразив ще більше, адже схожий був навіть мені на замок, стіни якого були обвиті густим зеленим плющем, із високими стрілчастими вікнами та старовинними балконами, дуже-дуже гарний. А навколо будинку розкинувся просто казковий сад. Тут знаходилися доглянуті клумби з екзотичними квітами, височіли вікові дерева з розлогими кронами, а вздовж вимощених каменями доріжок стояли маленькі декоративні фонтанчики у вигляді кажанів. У глибині цього саду стояла затишна і простора альтанка, і саме туди Шаах і привів мене.

Він мовчки всівся за круглий стіл у центрі альтанки, відразу розгорнув перед собою якісь папери та занурився у свої документи й справи. На столі в альтанці стояла велика керамічна ваза із чудовими квітами півоніями, які мені дуже подобалися, і якби не жахлива й неприємна ситуація, в якій я нині опинилася, то я б зараз захоплено репетувала і всім би розповіла, як вони мені подобаються. Але тепер, звичайно ж, мені було зовсім не до квітів.

Я демонстративно сіла якомога далі від Шааха, на лавку в іншому кутку альтанки, гордо надувшись і схрестивши руки на грудях. Мені було огидно перебувати поруч із моїм мучителем, тож я вдала, що мені геть байдуже на його присутність, і почала демонстративно роздивлятися краєвиди навколо, шукаючи хоч якісь слабкі місця в огорожі маєтку, через які можна було б втекти 

Так ми просиділи десь із годину, аж раптом мені здалося, що повітря в саду ніби якось змінилося, ну, ніби заіскрилося від небезпеки. Мені стало не по собі, я зиркнула на Шааха, але він спокійно сидів і щось читав, очевидно, зовсім не відчуваючи того, що відчувала я. 

І тут із-за густих кущів біля альтанки вистрибнув худий і в'юнкий чоловік. Його обличчя повністю приховувала щільна чорна маска з прорізами для очей, а в руці він тримав довгий ніж. Рухався цей незнайомець із неймовірною, просто-таки нелюдською швидкістю, біжучи прямо до Шааха, який сидів спиною до виходу з альтанки.

Я вже хотіла скрикнути, попередити Шааха, але хижий інстинкт Альфи все-таки спрацював першим. На долю секунди раніше, ніж той дивний чоловік із кинджалом зміг досягнути цілі, Шаах різко розвернувся, викинув вперед руки, і мертвою хваткою вхопив нападника за зап'ястя, намагаючись зупинити смертоносний удар. Проте вбивця виявився неймовірно сильним, хоч порівняно із перевертнем і був, напевно, вдвічі меншим за нього. Здавалося, що нападник володіє неприродною і, швидше всього, магічно навіяною силою, бо я помітила, що руки незнайомця оповила якась чорна магія, котра, мабуть, посилювала його. І попри всю свою велич і силу Альфи, Шаахові руки, які тримали зап'ястя незнайомця, повільно почали здавати свої позиції під шаленим натиском. Незнайомець неухильно тиснув зверху, і лезо його ножа повільно й невблаганно рухалося все ближче й ближче, загрожуючи ось-ось проштрикнути горло Шааху. А найжахливішим було те, що все це відбувалося в якійсь дивній тиші і дуже перелякало мене.

Але жах скрутив мене ненадовго, всього на долю секунди, бо в голові пронеслося раптом усвідомлення, що я ж пов'язана нині з цим перевертнем! І зовсім невідомо що ж буде, якщо цей убивця зараз вб'є Шааха! А що як магічний повідок чи сама смерть Альфи можуть знищити і мене саму?! Хто їх знає, ті заморочки цих перевертнів?! Та й взагалі, я, звичайно ж, не збиралася дивитися на вбивство! Навіть мого ненависного ворога!  

Не роздумуючи ні секунди, я різко підскочила з лавки і роззирнулася навколо. Що ж робити? І тут мій погляд упав на кам'яну вазу з півоніями. Я підбігла до столу, схопила її обома руками і з розмаху та з силою опустила її просто на голову нападника в той момент, коли він уже майже торкнувся кінчиком свого кинджалу до горла Альфи Шааха.

Нападник навіть не встиг скрикнути, його очі закотилися, тіло обм'якло, і він рухнув на підлогу прямо мені під ноги…




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше