Небезпечне кохання Альфи

Розділ 13

Розділ 13

Мені довелося швидко підхопитися на ноги і чимдуж бігти за жорстоким перевертнем, який уже вийшов у коридор і рухався широкими кроками. Я побачила, що чим далі він віддаляється, тим яскравіше починають сяяти магічна кайданки на моїх руках, а потім зап'ястя почали горіти вогнем, і мене зненацька смикнуло в бік Шааха. І я не могла опиратися, бо ця магічна вовча зла сила буквально тягнула мене за перевертнем, як на повідку Ох, я й справді була тепер до нього прив'язана! Гострий біль скручував мене щоразу, коли я відставала хоча б на крок, а той покидьок навіть не озирнувся, бо добре знав, що я піду за ним, як побита собака, адже не можу не йти.  За моїми підрахунками, це й справді була відстань десь приблизно у метрів десять. Все-таки дуже коротка відстань! А я ще роздумувала над втечею! Як же тут втечеш, коли навколо купа перевертнів вовків, та ще й магічні кайданки на руках?!

Ми прийшли (я припленталася, опираючись) до невеличкої, але розкішної їдальні, де на столі вже стояли гарячі страви. Шаах сів на чолі столу, а мені вказав жестом на стілець поруч, практично впритул до нього.

Я вже замучилася опиратися, тому покірно сіла, почала мовчки роздивлятися вишукані страви на тарілках.

— Їж, — наказав Шаах, кладучи страви у свою тарілку.

— Я не голодна! — зі злістю випалила я, хоча їсти хотілося неймовірно. — Принаймні поруч із тобою мені їсти неприємно. Ти огидний!

Шаах повільно поклав прибори на стіл і повернув до мене голову. У його темних очах почали розгораися вогники гніву, я вже впізнавала їх, але мені стало якось байдуже. 

— Це не прохання, Зола, — роздратовано й загрозливо промовив він. — Це наказ. Ти будеш їсти тоді, коли я тобі скажу, і спати теж, і робити все, що я тобі наказую. У тебе немає вибору. 

Ух, всередині мене все закипіло від люті й безсилля. За що?! Чому я, абсолютно невинна дівчина, яка й мухи ніколи не образила, просто хотіла спокійного життя, нікого в житті не зачіпала, завжди була законослухняною та ввічливою, має терпіти цей кошмар? Адже мене звинуватили в тому, чого я не робила, закрили в цьому маєтку, жорстоко покусали, перетворили на бранку за допомогою дикої вовчої магії, а тепер ще й змушують вдавати, ніби все гаразд? Мій гострий біль у плечі, злий переляк і відчай та безвихідь раптом змішалися в мені з шаленим і сліпим обуренням. Я більше не хотіла боятися й мовчати. А після його слів про те, що в мене немає вибору, в мені щось остаточно обірвалося. Нестерпне приниження шалено гнітило, і мене просто затрясло від істерики й злості. 

— Ні! Ні! Ні! — голосно закричала я. — Я сказала, що не хочу їсти поруч із тобою, моїм мучителем! Ти огидний і жорстокий монстр! Досить із мене! Досить!

Шаах розширив очі від здивування, очевидно, ніхто ще так не обзивав його і не опирався, як це робила зараз я. Він різко подався вперед, простягнув руку, щоб заткнути мене чи примусити їсти силою, але в ту ж мить дика хвиля злості затьмарила мій розум. І мене геть не хвилювало, що він Альфа, що він може вбити мене одним рухом. Чесно кажучи, я просто забула про це! Я схопила зі столу гостру виделку і з усієї сили, що була в мені, встромила її йому в руку!




Поскаржитись на передплату




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше