Небажана дружина

Розділ 5

Звістка про оглядини застала родину Бондаренків зненацька. Соломія вже не знала, яким Богам молитися, бо не могла повірити, що її, просту сільську дитину засватає багатий столичний парубок. Існує все-таки справедливість на світі!?  Але от чи дійсно вона на це заслуговує? В голові поселилися сумніви, бо коли бачить свою меншу сестру Стефу, то розуміє, що куди їй там братися до неї.

Стефанія з самісінького ранку працює не покладаючи рук. Трудиться, мов та бджілка, бо змалку привчена до роботи. Їх з сестрою ніхто ніколи не балував. Не ніжилися вони в ліжку до обіду, як ті міські панянки, які те й роблять, що на дієтах сидять, бо десь вичитали про ідеальні параметри, губи, ті качають, щоб як справжнісінькі вареники були, у цицьки силікон зашивають, бо ж не хочуть бути гіршими за якусь там Інстасамку. Короче дуже «зайняті». Але на відміну від цих міських «работніц»  справжнім сільським дівчатам ніколи голову почухати. Налупилася борщу, кусень хліба в прикуску та йдеш поратися по дому, поки не смеркне. 

— Стефаніє, кидай мити підлогу та йди приведи себе до ладу, бо як до Вінниці поїдеш? Спочатку сходиш на базар, купиш все за списком і обов'язково зайдеш по дорозі до кондитерської. Телефонували, що вже наше замовлення готове. На місці подивишся що й до чого, бо чималі гроші платимо, а значить маємо отримати на руки якісний товар. До того ж буде соромно перед людьми. Якби ваша мати хоч трішки була хазяйкою, то не довелося б витрачатися. Але коли вже ні до чого руки не стоять, то краще заплатити людям, які знаються на своїй справі.— Христина Бондаренко, жінка років 60-ти простягає племінниці папірець з адресою кондитерської «Чорна кішка й Білий кіт», яка вважається однією з кращих у Вінниці.

—Не занадто ми поспішаємо, тітонько? Нічого толком не знаємо про цих Заріцьких, а вже подумки пов'язали долю Соломії з цим мажором. — Стефа бере в руки гребінець й починає розчісувати волосся. Воно у неї густе, довге, пишне й має приємний медово-пшеничний відтінок, який виграє переливами, коли його доторкаються сонячні промінці.

— Не базікай. Від цих оглядин багато залежить. Якщо твоя сестра не хоче в дівках все життя просидіти, то зробить так, що скоро з Божою поміччю зіграємо весілля й на один голодний рот в сім'ї Бондаренків стане менше.— Христина подає племінниці сукню світло-зеленого кольору довжиною нижче колін. У цій сім'ї панують свої порядки, де питання скромності й пристойності  стоїть вище за модні віяння, тому всякі там топики, міні-спідниці й сукні з вирізом до пупа дівчата бачили лише на сторінках модних глянцевих журналів.

Стефанії нічого відповісти тітці. Дівчина розуміє, що про щастя сестри ніхто не дбає. На першому місці стоїть вигода. Причому нею керується не тільки Христина. Їхній батько нічим не кращий. Для нього головне заручитися підтримкою владного пана Заріцького, який можливо допоможе йому зайняти місце у Вінницькій обласній раді, а там з часом у Києві десь пристроїть.

— Cильно не барися. Немає чого заглядати на кожну вітрину, якщо купувати не збираєшся. — Христина подає дівчині сумку й коли та виходить за поріг, перехрестившись йде поратися на кухні. У жінки прекрасні передчуття щодо можливого заміжжя Соломії. «Це сам Бог послав їхній родині таких впливових грошовитих майбутніх родичів. Аби не наврочити. Хай на благо буде». — подумала Христина й взялася випікати хліб. Емілію, свою невістку змусила чистити казани й відмивати брудні каструлі, бо все одно більше ні на що не годиться.

Ранок Фелікса починається з міцної кави й перегляду смішних відео у тік-тоці. Вчора тітка Ірена добряче промила мізки. Вона ніяк не може второпати, що хлопцеві глибоко плювати як там вихована дівчина і хто її батьки. Все одно це ніяк не змінить його ставлення до тієї, яку сьогодні йому  засватають.

— Ну, як ти, друже? Вчора пані Ірена мені всю дорогу говорила як їй сподобалася дівчина. Мовляв, таких зараз не знайти. — Андрій присідає поруч з Феліксом й вмикає телевізор.

— Ой, не парся, Андре. Прорвемося! Зроблю, що від мене вимагається, а там вже не мої проблеми. Щодо дівчини, то мені нецікаво ні яка вона, ні що любить, ні у що вдягається. Чого можна очікувати від цих сільських простачок?! — хлопець допиває каву й заходить у телеграм, де знову багато повідомлень від Поліни. І чого їй не сидиться рівно на одному місці?

—  Тобі зовсім не шкода цю бідолашну? — запитує Андрій й вимикає телевізор, бо самі лише політичні кампанії й зажерливі пики наших можновладців крутять по каналах, наче більше нема чого показувати.  

— Не шкода. От чесно байдуже, що там з нею буде. Дівчинка, думає, що я кину світ до її ніг, але я поганий хлопчик і вона це зрозуміє щойно переступить поріг нашого маєтку. Я не дам їй спокійно жити і вона сама приповзе вимолювати розлучення. — Заріцький вже добряче зголоднів. Проте у цьому готелі вибір страв невеликий. Може матері й до вподоби їсти цю пісну траву, яка не шкодить фігурі, але хлопець любитель солоденького. Та зараз не йдеться про заборонені солодощі 18+. Просто скучив за випічкою Тамари Іванівни, яка вже більше ніж 15 років  працює у них кухарем.

— Слухай, Андре, а поїхали в кондитерську.  Поїм наостанок перед одруженням, бо тоді відчуваю шматок в горло не лізтиме. — хлопчина розстібає верхні ґудзики на сорочці чорного кольору й вони покидають номер. Викликають ліфт у кінці коридору й спустившись  на перший поверх у фойє покидають готель. Сьогодні Андрій дозволяє Феліксові сісти за кермо, бо бачить, що друг засмучений, хоча й не показує цього. Занадто гордий, щоб проявити слабкість, яка взагалі не притаманна Заріцьким.

Стефанія виходить із забитого тролейбуса  номер 5. Її мало не задушили там, в салоні, бо завжди на Вишеньку багато людей їде. Перевівши подих дівчина бере в ліву руку важкенну сумку, яку по-модному називають шопером й плентається до кондитерської. Всі на неї дивляться, як на божевільну, бо хіба не правильніше спочатку забрати замовлення, а потім лазь собі по ринку, хоч до самого вечора.  Але Стефа робить так як веліла тітка. Не дуже вона хоче отримати стусанів, бо в  батькової сестри напрочуд важка рука. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше