II - Прикро?

...Королева не тривожиться, королева посміхається...

 Санса була ще жива.

 Все буде добре. Арі лише повинна дихати та стояти, стояти незважаючи ні на що...Та не перечепитися знову, тому що потім у неї буде все.                                                                                                                       Санса зтікала кровью, а Арія не відчувала. Тепер ні, нічого не відчувала..Була тільки сила. А ще був мороз та буря.Так врешті, так склалося, що Тіріон та Еурон не потягли з собою на дно Сансу. Вони її не викрали, але якщо хтось один не встиг, завжди встигне хтось інший.                          

 За долю секунди Еурон та Тіріон уторопали, що мечі не візмуть його. Ведмідь був надто дужий, з дуже великими лапами, хтось подумав, що мабуть Санса навіть не страждала від того удару лап. Хоча...                    А Еурон Грейджой, ще той залізнороджений гад вже не кепкував, він реготав. Він звернувся до карлика Ланністера :                  

   - Бо це справді буде й не подарунок, а видовище! Справжній сюрприз.                  

  - Чо-ому?                                                    

  - Я ж казав, що у моєї (левиці) королеви буде подарунок, Тіріон, і це буде неабиякий подарунок, повір. В мене з'явилася можливість, а от у тебе...                                  

Тіріон, цей маленький чоловічок, навіть не встиг зробити ривок. Між ними була велика різниця. Еурон був сильніше, не тому, що Тіріон був карликом, важливе було лише те, що Еурон Грейджой кожен день стикався зі смертю. Але не усі, не цей Ланністер.                

 ..Десь там процвітав Хайгарден, а Тіріон падав. Він навіть не заволав. Поки Арія була з правої сторони, Санса Старк все дивилася на кров. Кров... Кров.                                                        

Питань не було.                                                          

 Арія була непорушна, дивлячись на свою старшу сестру.                                                                  

Арія Старк дійсно не плакала, вона не збиралася допомагати. Зовсім не тому що боялася тварину, ні...                                          

 А от для Еурона Грейджоя це був зручний привід, а для неї?                                            

Вона не була певна.                                            

Але не усі проблеми вирішуються так. Іноді ми не дотримуємося законів та моралі.              

 Човен та чиїсь губи, а там поряд гарчить Еурон Грейджой. Лоно тієї води, тієї самої величної, ненаситної води, того справедливого моря... Забрало його, а він все простягав руки. Тіріону дали ще часу. Зовсім трохи. Вдих.

 Згадався Голос Неда Старка :                                    

  - Доню, щось сталося? Вовченя, кому ти знову протистояла?? Арія підніми очі.                                                          

 Іноді нас відроджує наша свобода та наші люди. Ні у кого ніколи не було жаги рятувати Сансу.                                              

 А вся справа була у тому, що поки ведмідь розривав тіло повзучої Санси, Арія не могла відвести погляд, все було саме в тому, що, коли Тіріона Ланністера поглинула вода, тварина зупинилася та оскаженіла. На хвилину здалося, що звір злякався, ведмідь піднявся на задні лапи. Потемнішало, маленький силуєт збільшувався, щось потаємне було у цьому силуєті.                                                            Спостерігаючи за усим цим дійством, Арія Старк не одразу побачила, що то було за створіння. Силуєт не знявши каптура схилився над Сансою. Все продовжуючи шкіритися, Кейтілін Старк раніше Таллі доторкнулася до Санси.                                        

  - Ні... ні, не потрібно.                                      

  - Тобі не треба дивитися, доню - Кейтілін заспокоює, Кейтілін не зупиняється.                                

 А десь там, капітан позбавляється Тіріона й регоче. Губи коханої торкаються Тіріона.                

"Гадаєш це справедливо?"                                      

  - Нумо, нумо - гелгоче пірат.

  - Чого варте твоє життя?

Еурон сипів.   

 Але чи виграла Старк? Аж ніяк. Тим же часом (одна з них), з цих сімейних проклятих жінок, ця жінка не зупинялася.

 Стара продовжувала мовчати та наближалася, дійсно наближалася. Щоб рубати, щоб розрубати.. Сансу повністю.

  - Повнісінька дурепа, ну візьми ти ніж.

Але хто взагалі слухав..Аррі? Хоч колись?

 Еурон не свистить.

 А десь там, біля льоду роздається :

А з чого ти взяла, що це буду я?

 Слова незвичні, слова жахливі.

 Бачачи, як там на землі ведмідь розгризає кістку, вона хапає той самий меч. Втім (королева тут,) королева знає, Арія знає... Зараз він монстр не тут.

...Бо Джон прийде, а той? Те створіння той ведмідь, ні. Поки..

 А на кораблі доноситься шепіт :

  - Чого варте?

 Один недовгий момент з життя Грейджоя, могучого мовчазного Еурона. У повітрі чується запах розлуки. Вона прийде. 

 Напівтемне вістря та обличчя, те саме обличчя перед його очима. Еурон опускає голову, бо не вірить. А жінка, ця найкрасивіша молода жінка.. Грейджоїв, підносить свою руку, але чоловік не відповідає матері...бо... Це несправедливо?

 Глибше, все глибше. Долоні вже по лікоть і от Кейтілін мовчить, а Санса 

теж вже не кричать.