І не залишу тебе аж до смерті

Передмова. "Перша зустріч"

.0.

Маріта обожнювала історії: короткі та довгі, добрі та жахливі, правдиві та вигадані, і навіть почуті з середини чи незавершені. А де ж ще безліч розповідей, як не в столиці, у часі світського сезону. Тому осінь для неї завжди передчувалась з трепетом.

Вечір приїзду був яскравим. Хоча столиця зустріла сімейство барона Гросмі досить байдуже. Це через те, що у сезон і так вистачає приїжджих облич. Як багато хто з територіальної аристократії, барон із дружиною та доньками прибули поспілкуватися на вечорах, чаюваннях і балах, налагодити зв'язки й укласти нові угоди та, безаперечно, взяти участь у “ярмарку” наречених. Поважні родини готували молодих леді та джентельменів цілий рік до надважливих двох місяців осіннього світського сезону.

Один з таких вечорів Маріта проводила у вже звичній позиції спостерігача, і відточено гріла вуха. Сонячна Зала королівського палацу із року в рік не переставала дивувати своїми розмірами та багатством квіткових композицій. У королеви була слабкість саме до букетного оформлення. Тим паче ним завжди можна елегантно підкреслити атмосферу заходу, зашифрувавши послання мовою квітів. Сьогоднішнє говорило про молодість, невинність і щире кохання – ніжно до неможливого. Та дебютні бали на те й існують, щоб створити казкові спогади у своїх юних винуватців. 

Для Маріти цей світський сезон уже далеко не перший. Час неминуче збіг, і  нареченою назватись їй не судилось. Зараз роль змістилася до компаньйонки її третьої сестри, наймолодшої. Фіора щойно відсвяткувала шістнадцять. Освічена та мила, вона насолоджувалась увагою та спілкуванням. Сестра щось влучно відповіла й компанія молодих людей розсміялась. От і добре, хороша репутація нікому не завадить. 

У центрі зали, під пильними поглядами присутніх старших, мов квіти в суцвітті бузку, юрмились юні леді та джентельмени. А оскільки цього сезону присутній ще й наслідник трону, розмови були виключно пристойні. Ні він, ні його близьке коло не славилися статями в жовтій пресі, та це не зменшувало подвіної уваги до того з ким про що говорить, скільки часу, де саме і так далі. Будь-яке невдале слово могло отримати статус скандального, що так полюбляють ласувати аристократи та заголовки газет.

– Ви чули, як нещодавно в того самого графа…

Леді середніх літ, у колі таких же переконливо-моральних панн, виразною мімікою доповнювала вкрай цікаву розповідь про недавній страшний скандал. Один граф спочатку втрапив у історію з дуелью за серце леді. Він виграв двобій на мечах, проте не пощастило – пасія вирішила побратися зі зовсім іншим, третім кавалером, розірвавши відносини з графом, відповідно. Що цікавіше, у швидкому часі, лорду на виховання сестра прислала свого сина п’яти років, ну дуже схожого на нього, як подейкують. Спочатку навіть ходили чутки, що це його первісток, через якого пасія і покинула графа після дуелі. Та тут не розбереш, а Маріта надто рідко буває при дворі, щоб добре знатися на хитросплетіннях чужих таємниць.

Трішки далі, по стіні зали, виднілася ціль неспішної прогулянки Маріти. А саме відпочинкові кімнати та вихід на оглядовий колонадний перехід між будівлями королівського палацу, відомий краєвидами, що відкриваються з нього. Привітавшись ще з кількома знайомими вона нарешті зрівнялась із високими широко відчиненими дверима. Та пройшовши лиш кілька кроків у коридорі, ледь не зіштовхнулася з джентльменом. Той, насуплений, не помітив її, і не збавляючи темпу ввійшов до святкової зали. Маріта, обернувшись, вловила очима тільки чорне волосся та дорогий, розшитий золотом, костюм. Це зупинило від спроби гукнути зі зауваженням. Вчити етикету людей вище по статусу – поганий тон. А ще, часто це шкодить не тій стороні, що задумано спочатку. 

Перехід, з ювелірно прикрашеними ліпниною величними колонами, справді вражав. Погода чудова. Маріта зі захватом закарбовувала в пам'яті обрій. Захід сонця розтікався по небу промінням і зафарбував хмари у яскраво–рожеві відтінки. Столиця підморгувала вуличними ліхтарями та вікнами безлічі будинків. На диво, звідси ще можна було розрізнити окрайчик міської площі з кольоровими дахами палаток святкової ярмарки та темне скло моря крайнеба. Внизу, поряд, вишикувався геометричний королівський парк з чистими доріжками гравію, клумбами, фонтанами та алеями, що разом утворювали оманливо тендітний оборонний лабіринт навколо корпусів палацу.

Люди ішли переходом, люди гуляли парком, люди розмовляли у залах, люди наповнювали місто. Люди усюди, і якось підсвідомо, саме вони доповнювали картину світу, завершуючи та об'єднуючи її. На диво заспокоювало знання, що інші теж ходять, говорять, мають труднощі чи радіють, незважаючи на місце та статус. Частково послаблювалось відчуття приреченості. Воно далеко не зникало, ні, але хоча б не заповнювало до країв свідомості, забираючи здатність дихати.

Маріті потрібно вирішити що робити після світського сезону. Надія на шлюб, бодай з не надто старим джентльменом, ще у минулому році невитримала натиску реальної конкуренції і власних переконань. Останнім пристойним варіантом залишалось влаштуватись у сім'ю, вище баронської, на посаду компаньйонки, домоуправительки чи гувернантки. Завдячуючи батькам освітою, Маріта могла на це розраховувати. І перше варто зібрати інформацію, а отже підслухати пліток про аристократичні родини та вакансії у них. Або взятись за справу серйозно або відступити. Але чи стало б сміливості визнати поразку навіть не спробувавши щось зробити? Хіба не було б соромно перед сім'єю? Хіба Маріта змогла б жити далі наче рішення здобути чогось самотужки ніколи не існувало?

Можливо через те, що довге темно-русе волосся покривало спину, огортаючи звичною важкістю та теплом, холод відвоював кінчики пальців напрочуд непомітно. Воно утворило щит, оберігаючи інтимність моменту, поки голова  далі перетирала вже остогидлі тривожні думки. А погляд жадібно намагався вслідкувати всі щосекундні зміни від палаючого заходу до містичних сутінок. Це наче спостерігати кінець світу. Суперечливий стан коли точно знаєш, що знову буде світаток, та водночас зараз переповнений щирої скорботи, мов проводжаєш у останню путь близького друга.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше