(не) за планом

Пролог

Кажуть, у кожної родини є свої таємниці. У нашій їх виявилося забагато.

Я востаннє провела долонею по старій дерев'яній скрині й усміхнулася. От уже не думала, що на схилі літ доведеться так ретельно готуватися до власної смерті.

— Ну що ж... Подивимося, хто з вас знає, ким є насправді.

Я поклала всередину останню річ, зачинила кришку й повернула ключ.

Поряд лежав мій старий щоденник. Деякі сторінки я залишила недоторканими. Деякі — вирвала. А в тих, що лишилися, сховала рівно стільки правди, скільки потрібно.

Більше ніхто не має знати.

Я добре знала свою родину. Коли мене не стане, вони неодмінно повернуться. Не заради мене. За тим, що, як вони думають, я приховала.

Нехай.

Іноді люди знаходять зовсім не те, що шукають.

Я погасила лампу, ще раз озирнулася на старий будинок і вслухалася в тишу.

— Тепер ваша черга, — ледь чутно прошепотіла я.

Ірен Кларк

Подобається

#601 в Любовні романи
#260 в Сучасний любовний роман
#63 в Романтична комедія

У тексті є: пригоди гумор та кохання, дорослі адекватні герої, #максимумхімії

Відредаговано: 24.07.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись