Розділ 4.

Нарешті ми прибули на місце зустрічі. Це була багатоповерхівка на околиці міста. Ми піднялися ліфтом і зупинилися біля  потрібної квартири. Поправивши сукні, та переглянувшись ми подзвонили в двері. Через дві хвилини двері відкрилися і ми побачили усміхненого іменинника.

-Доброго вечора, дівчата. Ласкаво прошу.- сказав Денис пропускаючи нас в квартиру.

-Доброго вечора.- сказали ми в унісон з подругою.

-З Днем народження! – сказала я вручаючи подарунок.

-Бажаємо всього найкращого у твій День народження!- сказала Кіра.

-І щоб все про що ти мрієш – збулося.- сказала я доповнивши подругу.

Денис обняв нас по черзі і поцілував в щоку.

-Дякую вам дівчата, проходьте.- сказав іменинник проводжаючи в кімнату.

В кімнаті голосно зучала музика, було багато гостей, напоїв та їжі.  Ми з Кірою сіли за стіл.

-Пропоную всім випити за моє здоров’я.- сказав Денис..

І всі дружно піднявши келихи почали пити та їсти.  Потім пішли розмови та музика. Раптом до мене підійшов Денис.

-Потанцюємо.- спитав він, а у мене від радості мало серце з грудей не втекло.

-Так.- сказала я не сміливо і поглянула на подругу, яка кивнула мені  «Йди!».

-Ти сьогодні дуже гарна.- сказав хлопець, поглянувши на мене.

-Дякую. – сказала я і мої щоки мабуть стали такі червоні,  як помідори в бабусі на грядці.

Раптом зазвучала повільна пісня. Денис  легенько мене обняв і ми почали танцювати. Мені здавалось, що це все сон. Я не можу танцювати з тим в кого так закохана. Раптом пісня закінчилась,  і магія танцю розвіялась.  Денис поглянув на мене і посміхнувшись відвів мене на місце.

-Дякую за танець, Єво.- сказав він і підморгнувши мені пішов до хлопців.

-А я тобі говорила, що ти його сьогодні вразиш.- сказала подруга мені на вухо.

А в мене була мабуть найдурніша посмішка на обличчі в цю хвилину.

Раптом в двері знову подзвонили. І на порозі з’явився Влад.

-А світ тісний.- сказала я подрузі на вухо.

-Що ти маєш на увазі?- спитала подруга і поглянувши на прибулого гостя враз змовкла.

-Мабуть не дарма ти теж сьогодні у мене красуня.- сказала я їй знову.

-Точно красуня?.- спитала вона поправляючи зачіску.

-Ну, звісно!- сказала я і ми кивком голови привіталися з Владом.

Він пішов до хлопців і вони почали щось весело обговорювати.

 Потім знову була випивка і танці. Де Влад все-таки запросив Кіру на танець. Потім він сів біля нас з подругою і почав розповідати різні смішні історії. Ми з Кірою, мабуть давно так не сміялися. А потім я захотіла до туалету. Шукаючи туалет я почула уривок розмови.

-Та ти що, мала. Це все через парі. Ми заклалися, що я зачарую будь-яку дівчину. І їх вибір впав на Єву. Це моя одногрупниця. Якщо я виграю, отримаю тисячу доларів.- почула я до болю знайомий голос і серце ніби розтоптали під ногами.

На моїх очах зявилися сльози я взяла свою сумочку, взулася  і  максимально тихо вийшла з квартири. Кірі написала смс, що погано себе почуваю і завтра все розповім. На що вона написала, що Влад пообіцяв її підвести. Мобільний почав сповіщати про те, що скоро розрядиться. Я вибігла на вулицю. Мене зустріла темрява і прохолода. Одинокі ліхтарі світили біля дороги. Я постояла кілька хвилин і вирішила викликати таксі, але мій телефон розрядився вже після розблокування. Я рушила в бік зупинки. Але це виявилися ще не всі мої пригоди на сьогодні. За всіми переживаннями я не помітила п’яної компанії, яка наближалася за моєю спиною.

-Хлопці, погляньте, яка дівчина!.- сказав один з них, дивлячись своїм затуманеним, ненаситним поглядом.

-Гарненька. Гей, дівчино, не хочеш з нами розважитися.- сказав інший.

А я від відчаю ситуації, мало не розплакалася ще більше. Раптом я почула шум мотора машини, і всіх навколо освітило яскраве світло. Раптом машина різко загальмувала і  двері авто відкрилися. За кермом виявився, хто б міг подумати – МІЙ БОС.

-Єво, застрибуй, хутко.- скомандував він, а я швидко як могла заскочила в машину.

Авто буквально зірвалося з місця. А в мене від хвилювання тремтіли руки і котилися сльози.

-Як ти тут опинилася? Та ще й гуляєш поночі.- сказав бос оглядаючи мене.

-Візьми серветки в бардачку.- сказав він, а я машинально відкрила його і поглянувши в дзеркало, розплакалася ще більше від свого зовнішнього вигляду.

-Я  була на Дні народженні у Дениса.- сказала я час від часу схлипуючи.

-Сама?- спитав  бос.

-Ні з подругою. Вона залишилася, а я відчула себе погано і вирішила  піти.- сказала я привівши себе в порядок.

-А ти  не подумала викликати таксі?.- спитав бос оглядаючи мене з не довірою.

-В мене розрядився телефон, і я вирішила піти на зупинку. А далі ви бачили самі.- відповіла я йому, відчуваючи себе як на допиті.