Не всі мертві мовчать

Глава 29

Марта

Очікувати виявляється набагато гірше, ніж діяти.

Коли ти кудись біжиш, ховаєшся, шукаєш докази або намагаєшся врятувати когось, у тебе принаймні немає часу думати про те, що може піти не так.

А зараз часу занадто багато.

Минуло вже кілька годин відтоді, як федеральна група почала операцію, але ми майже нічого не знаємо.

Телевізор у вітальні не вимикається ні на хвилину. На всіх каналах показують приблизно те саме: перекриті вулиці в індустріальному районі, поліцейські машини, федеральних агентів за огорожею і купу журналістів, які намагаються витягнути хоч щось із людей, котрі вперто відмовляються давати коментарі.

Офіційне формулювання повторюють уже, мабуть, двадцятий раз:

ТРИВАЄ ФЕДЕРАЛЬНА ОПЕРАЦІЯ В МЕЖАХ РОЗСЛІДУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МОЖЛИВОЇ ЗЛОЧИННОЇ МЕРЕЖІ.

І все. Звісно, жодних імен не називають. Не повідомляють і того, чи вдалося когось затримати.

Тео постійно стежить за новинами. Крейну вже кілька разів телефонував прокурор, з яким він останні дні контактує через свої свідчення та передачу матеріалів. Проте навіть він не розповідає нічого зайвого.

Після чергової короткої розмови Крейн сердито відкидає телефон на стіл.

— Ну що там? — першою не витримує Нора.

— Поки що те саме. Операція триває. Просять не дзвонити їм кожні десять хвилин і чекати офіційного підтвердження, — нервово видихає.

Я дивлюся на нього.

— А ти що, дзвонив кожні десять хвилин?

— Ну не кожні десять. Кожні двадцять.

Я мимоволі хмикаю.

— Значить, вони дуже терплячі люди.

Крейн кидає на мене короткий дивний погляд.

— Марто, якщо тобі стане легше, можу подзвонити ще раз і спеціально запитати, чи все йде за планом.

— Мені стане легше, якщо вони нарешті когось затримають і я побачу цих людей у наручниках.

— Ну, це вже точно не від мене залежить.

Нора пропалює поглядом телевізор і сердито теліпає ногою.

Вгору.

Вниз.

Вгору.

Вниз.

Я спостерігаю за нею якийсь час, але згодом не витримую.

— Ти зараз дірку в телевізорі просвердлиш.

Нога Нори завмирає.

— Я просто нервую.

— Та я бачу. Будемо сподіватися, що федералам вдасться їх затримати.

Нора бере телефон і вкотре перевіряє екран. А я ж прекрасно розумію, що саме нервує її найбільше.

— Леон хоч щось тобі писав?

Нора одразу невдоволено зиркає на мене.

— Мамо, ми ж із тобою домовилися не обговорювати цю тему.

— А я нічого не питаю про ваші стосунки. Мене цікавить лише одне: чи не встряг він знову в якусь халепу.

— Як ти знаєш, він під охороною. Разом із Саймоном. І, звісно, його навіть близько не допустили до місця операції.

— І це дуже добре. Принаймні у федералів є здоровий глузд.

Нора здивовано дивиться на мене.

— А ти справді думала, що Леон може поїхати на штурм?

— Після всього, що він уже зробив, я від нього можу очікувати будь-чого. Впертий хлопець. Добре, що ми його здихалися.

— Мамо, ну й жарти в тебе.

— А що? Він гонщик, а поводився останнім часом як спецпризначенець. Ідіот.

Нора не витримує й сміється.

— Ти коли-небудь перестанеш його обзивати?

— Якщо він хоча б місяць проживе без спроб залізти в якусь халепу, то я подумаю над цим.

— Як же великодушно з твого боку, мамо.

— Якщо ти не помітила, я взагалі дуже добра людина.

— Так, я згодна. Особливо коли називаєш когось ідіотом по десять разів на день.

— Якщо людина заслуговує, навіщо позбавляти її чесної оцінки?

Нора закочує очі. Я вже збираюся додати ще щось, коли на екрані раптом змінюється картинка.

Ведуча перериває репортаж із місця подій.

— Щойно ми отримали перше офіційне підтвердження. Під час федеральної операції затримано кількох осіб. Імена поки не розголошують.

Ми всі одночасно напружуємося.

І майже в ту ж мить телефонує мобільний Крейна. Він дивиться на екран.

— Це прокурор.

У кімнаті миттєво стає тихо.

Крейн відповідає й відходить трохи вбік.

— Так, слухаю вас.

Другого голосу ми не чуємо. Лише бачимо, як Крейн кілька разів киває.

— Зрозумів. Ні, деталей не потрібно. Головне, що він у вас.

Знову киває.

— Добре. Дякую, що повідомили.

Коли він завершує розмову, першою не витримує Нора.

— Ну що там? Вони когось взяли?

Крейн повертається до нас.

— Річарда Хейла затримали всередині об'єкта. Взяли живим. Більше інформації поки не надають.

Нора повільно видихає.

— Значить, він привів їх туди, куди й треба.

— Схоже на те, — відповідає Крейн.

По телевізору журналісти знову наввипередки повторюють, що кількість затриманих уточнюється.

А я подумки всміхаюся.

Ну що, Леоне? Той наляканий щур справді побіг до своїх.

Залишається тільки сподіватися, що він привів федералів саме туди, куди треба. До місця, яке було достатньо важливим, щоб шукати там захист.

І цього вже точно не поясниш випадковістю.

— Якщо вони взяли його саме там, це ж сильно ускладнить йому життя? — Нора ніяк не може заспокоїтися.

— Думаю, що так, — відповідає Крейн. — Особливо якщо всередині знайдуть те, що підтвердить зв'язок із фінансовими махінаціями та іншими операціями, пов'язаними з «Другим вироком».

— Плюс він утік одразу після того, як намагався видалити фінансові записи на базі команди, — додає Тео. — Навіть без того, що ще знайдуть сьогодні, для нього все вже виглядає дуже погано.

— Чудово, — не стримую задоволеної усмішки. — Нехай хоч раз у житті погано буде не нам.

— Не поспішай радіти, — Крейн намагається трохи пригасити мою радість.

— А я й не радію.

І це правда. Хейл важливий. Особливо для Леона. Але це лише одна людина.

Мені хочеться, щоб федерали нарешті розворушили все це осине кубло під назвою «Другий вирок».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше