Розділ 32.Соля

— Григорію, можна я прийму душ?

— Солька, тобі можна все.

— Можеш дати рушник та щось зі своїх речей для сну?

— Із задоволенням.

 Я швидко прийняла душ. Руки тремтіли, ноги тремтіли, вода потрапляла в очі, і я метушилась. Я хотіла провести ніч з Григорієм, але нічого не могла зробити зі своїм хвилюванням. Вперше, як-не-як. З волосся стікала вода, щоки палали рум’янцем, а по шкірі бігли мурашки. Я одягнулась, але довго не наважувалась вийти, аж поки Григорій не постукав.

— У тебе все гаразд?

— Так, йду.

 Я вийшла, і він подивився на мене з такою ніжністю, що серце затремтіло ще більше.

— Ти така гарна, коли в моєму одязі.

— Дякую…

— Але ти гарна завжди.

— Дякую…

— Не соромся. Я часто говоритиму тобі компліменти.

Він усміхнувся і додав:

— Фільм готовий. Обрав на свій смак, але думаю, тобі сподобається. Ляжемо на дивані чи в спальні?

— У спальні.

 Він ледь помітно усміхнувся.

— Смілива.

— Насправді — ні.

 Григорій ліг на ліжко, і я приєдналась до нього. Спочатку мені не вистачало сміливості наблизитись, але згодом я обережно поклала голову йому на плече. Поруч із ним було так тепло і затишно, що тривога почала повільно відступати.Ми дивились фільм на ноутбуці.Він ніжно обійняв мене. Фільм був непоганий, але мені було важко зосередитись на сюжеті, коли ти вперше лежиш так близько до чоловіка, якиц подобається.Моє серце билося швидко, а думки плутались. 

 Коли актори на екрані поцілувались, Григорій обережно взяв моє обличчя в долоні й повернув до себе. Його погляд був теплим і ніжним. Він поцілував мене — спочатку несміливо, ніби питаючи дозволу, а потім трохи впевненіше.У цьому поцілунку було стільки турботи, що моє хвилювання почало танути. Я відчувала його близькість, його тепло, і більше не хотіла відсторонюватись.Він провів рукою по моїй щоці, потім по плечу, обійняв мене міцніше, і я лише притулилась до нього ще ближче.

— Я хочу, щоб ти була моєю, — тихо прошепотів він.

 Я подивилась йому в очі, відчуваючи, як зникає страх.

— Я буду твоєю…