РОЗДІЛ 26

Вілен сидів навпроти лікаря, який щойно завершив його повне обстеження.
— На ваше запитання, чи маєте ви серйозне психічне захворювання, я відповім так: ви цілком здорові, — промовив лікар, чим ошелешив Вілена.

— Перепрошую, але в мене були провали в пам’яті, і я поводився доволі агресивно з оточенням. Невже це нічого не означає? — заперечив Вілен.

Авторитетний головний лікар приватної, надзвичайно дорогої клініки нахилився вперед і твердо мовив:
— Судячи з аналізів і проведених тестів, а також висновків найкращих фахівців нашої клініки, із вашим здоров’ям усе гаразд. Я не виявив жодних відхилень чи хвороб. Що ж до дивної поведінки та провалів у пам’яті, які ви описуєте, то я не знайшов їм жодного медичного пояснення. Можливо, вам варто звернутися до психолога або психотерапевта. Але з огляду на соматичний стан — у вас усе чудово.

Вілен похитав головою.
— Ні, я вже ходив до них — вони сказали мені те саме, — відповів Вілен.

Лікар тільки знизав плечима:
— Що ж я можу сказати? Мені лишається лише привітати вас — ви здоровий молодий чоловік, і все життя у вас попереду.

— Саме це мене й тривожить, — похмуро промовив Вілен. — Я не розумію, що відбувається. Ці дивні провали в пам’яті, моя незрозуміла агресія... Ви впевнені, що обстеження не виявило жодних порушень у роботі мозку?

— Абсолютно впевнений, — твердо сказав лікар. — Ви здорові, Вілен. Що б не відбувалося, причина не у вашому фізичному стані. Гадаю, вам слід шукати відповіді в іншому місці. Можливо, варто звернути увагу на ваше оточення, стосунки, роботу? Часом стрес і емоційні проблеми можуть мати несподівані наслідки.

Хвиля люті накрила Вілена, коли його раптом пройняла жахлива здогадка:
— Скажіть, лікарю, чи існують препарати, здатні змусити людину забути минуле й упасти в агресію? — вихопилося в нього.

Лікар насупився й на мить замислився.
— Є речовини, які можуть спричиняти амнезію та агресію як побічні ефекти, — обережно почав він. — Наприклад, деякі сильнодійні транквілізатори чи галюциногени. Але зазвичай їхній вплив має тимчасовий характер. До того ж, щоб непомітно додавати їх людині, потрібен постійний доступ і її повна довіра… Ви підозрюєте, що з вами так учинили?

Вілен мовчки кивнув, відрубуючи кожне слово:
— У мене є всі підстави так думати. І я збираюся з’ясувати, хто це зробив.

— Гм… Якщо у вас справді є підозри щодо підміни ліків або отруєння, вам варто звернутися до токсиколога. Він зможе провести аналіз крові й виявити сліди речовин, що спричиняють провали пам’яті чи агресію.
Крім того, я радив би уважно придивитися до свого оточення. Згадайте, хто останнім часом мав доступ до ваших ліків чи їжі. Можливо, знайдете зачіпку — хто і з якою метою міг це зробити. Але будьте обережні: якщо ваші підозри небезпідставні, це може бути небезпечно. Краще діяти тихо й непомітно, щоб не насторожити можливого винуватця.

Вілен насупився, обмірковуючи слова лікаря. Було двоє підозрюваних — його сестра Валерія та дружина Аделіна. Сестра Валерія справді могла мати мотив: поки Вілен перебував у забутті, вона отримала доступ до його рахунків і фінансів. І навряд чи захотіла б втратити це після його одужання.

Що ж до Аделіни… Тут усе було складніше. Одружені вони були недовго, але вона здавалася йому відданою і лагідною. Чи могла ця не надто кмітлива та м’яка жінка замислити щось подібне? І навіщо їй це?

— Скажіть, лікарю, чи може людина вбити когось, перебуваючи під дією препаратів?

Лікар насупився й знову замислився.
— Теоретично, якщо людина перебуває під сильним впливом психоактивних речовин, що викликають галюцинації, параною чи агресію, то у зміненому стані свідомості вона здатна на вбивство. Але юридично це складне питання. Якщо буде доведено, що обвинувачений діяв під впливом речовин, які змінюють свідомість і волю, його осудність можуть поставити під сумнів. У такому разі його можуть визнати неосудним або значно пом’якшити покарання.

Вілен важко зітхнув і провів рукою по волоссю. Думка про те, що він міг когось убити, перебуваючи у стані неосудності, не давала йому спокою.

— Саме тому надзвичайно важливо встановити, які саме препарати були прийняті й наскільки сильним було їхнє втручання у психіку та здатність контролювати свої дії. Тільки детальний аналіз усіх обставин дозволить об’єктивно оцінити ступінь осудності й відповідальності. Якщо вам знадобиться моя допомога — звертайтеся, у мене є потрібні зв’язки, — запевнив лікар.

— Дякую, але навряд чи совість можна заспокоїти таким чином.

Лікар співчутливо кивнув.
— Розумію ваші побоювання. Але не варто забігати наперед — поки немає жодних доказів того, що ви могли ти настільки агресивним, щоб заподіяти кому-небудь шкоду.

Коли Вілен повертався додому, в його думках визрівав похмурий задум. Сьогодні він домагатиметься правди — будь-якою ціною. Він твердо знав: одна з близьких йому жінок була причетна до тієї страхітливої трагедії, що назавжди залишиться тягарем на його совісті. Але насамперед він вимагатиме відповіді від своєї дружини — цієї підступної лицемірки. Вона явно щось приховує. Можливо, саме вона підсипала йому те кляте зілля, після якого розум застлала багряна пелена люті. А перед тим вона, певно, усміхалася лагідно й довірливо, запевняючи, що лише вона знає всі його вподобання в їжі та напоях.

Вілен повільно під’їхав до брам розкішного маєтку своєї сестри. Серце тривожно стислося, коли він побачив знайому постать, що чекала на нього на ґанку.