Глава 21. Десятий ярус: Кабінет Лорда-суверена.

Акт 1. Повний капітальний апгрейд та фінальний табель.

Десятий ярус Лабіринту Часу зустрів наше паті атмосферою абсолютного, монолітного мовчання. Тут не було мармуру, базальту чи льоду. Величезний коридор, що вів до приймальні Лорда-суверена, був повністю вилитий із прозорого кристалічного хроніту, всередині якого, наче заморожені мухи в бурштині, застигли шестірні древніх годинникових механізмів всього всесвіту. Повітря було наелектризоване до такої межі, що руде хутро на моїх вушках рефлекторно ставало дибки, а кожна синя іскорка блискавок від моїх перших хвостів з сухим тріском відбивалася від хронітової підлоги.

Я йшла по центру кристалічної доріжки, впевнено вистукуючи підборами. На моєму плечі гордо лежав «Канцелярський Скіпетр ПДВ», а за спиною синхронно маркували наш новий статус вже сім розкішних рудих хвостів. Останній, рубіновий хвіст віддзеркалення магії, пульсував яскравим багряним вогнем, виводячи показники нашого фінального ККД на максимум. У руках я тримала свій масивний рожевий блокнот, запекло клацаючи ручкою Parker.

Поруч зі мною карбував крок лицар Галахад, і від його сліпучого вигляду ельф Селестіан періодично панічно поправляв свої окуляри в золотій оправі. Наш техвідділ за час нічного привалу провів тотальний, залізобетонний апгрейд нашого головного танка за рахунок конфіскованого майна Мільярдера Гріпсі! На лицарі, окрім дзеркального нагрудника та наплічників, щойно ідеально заклацнулися нові «Титанові Поножі Непохитності» та важкі «Рукавиці Примусового Блокування». Гном Барні за допомогою свого універсального гайковерта матану затягнув кожен болт на його броні до абсолютного упору, а Фінеас крізь рентген-окуляри перевірив систему на відсутність мікротріщин та бактерій, тримаючи свій теплий термо-контейнер наготово. Галахад виглядав як монолітний залізобетонний бог першої лінії оборони, його дзеркальний щит Сталевого Лева сліпуче палахкотів рунами захисту вищого аудиторського класу!

— Отже, колеги, підбиваємо фінальний баланс нашої життєдіяльності в цьому Лабіринті, — промовила я, зупиняючись перед гігантською золоченою брамою приймальні Лорда-суверена. — Попереду остання ревізія. Овертайми закінчилися, дедлайни горять під нуль. Фінеасе, відмички на низький старт.

— Мої нові алмазні відмички готові до примусового стягнення боргу, Олено Миколаївно! — гном-пацифіст Фінеас швидко витягнув інструмент із теплого кейса, про всяк випадок швидко протерши його спиртовою серветкою. — Мій рентген-девайс показує, що за цими дверима тригери пасток четвертого рівня активовані! Але замок я розберу без єдиного синця і краплі червоної рідини! Повний контроль техніки безпеки!

— Фінеасе, не затримуй логістику своїми протираннями, у мене гайковерт від азарту вібрує! — вигукнув гном-інженер Барні, міцно стискаючи свій технічний інструмент. — Лорд-суверен зараз усе своє магічне золото в офшори переведе, якщо ми за секунду браму не демонтуємо!

— УВАГА, ГЕНЕРАЛЬНИЙ ЛІКВІДАЦІЙНИЙ СЕКТОРЕ! — на повну потужність заревів Твіггі через свій «Магічний Мегафон Дисциплінарного Стягнення», злетівши з мого каптура прямо до золотавого чубчика Селестіана . — Швидкість натягу твоєї тятиви з новим сагайдаком золотого спліту має перевищувати базовий норматив на двісті відсотків! Якщо твій балістичний ККД запізниться хоч на одну наносекунду — твій вечірній суничний пайок анулюється назавжди без права на апеляцію!

— Твіггі, завали свій золотий рупор, у мене від твого ультразвуку вже стріли-скріпки самі з сагайдака вистрибують! — вибухнув Селестіан, судорожно закриваючи довгі гострі вуха руками й натягуючи гігантський лук із білого дерева. — Я виспався, витривалість на максимум, сапоги тіньового транзиту працюють як годинник! Я цього Лорда за всіма київськими правилами Печерського коворкінгу розкатаю, тільки не пищіть мені в череп!

Лицар Галахад монолітно перехопив свій важкий щит Сталевого Лева, його рукавиці примусового блокування з сухим металевим звуком зафіксували руків'я, і він солідно, залізобетонно пробасив з-під шолома:

— Комплект броні отримав. Баланс вирівняв. До ліквідації Боса готовий. Коротко і по справі.

— Ну... мій сервер мертвих теж готовий до фінального завантаження бази даних, — меланхолійний некромант Теодоре ліниво підняв свій посох, де срібна чорнильниця та підсилювач сигналу світилися яскравим фіолетовим вогнем. — Михайловичу, режим турбо-люті на максимум. Треба закрити цей річний звіт і піти нарешті спати.

Зомбі-ведмідь Михайлович у відповідь лише люто, оглушливо рикнув, випустивши з пащі хмару фіолетового некромантського вогню, яка миттєво здула іней з хронітових стін, і монолітною залізобетонною стіною вишикувався поруч із Галахадом.

— Чудово, — я залізобетонно клацнула ручкою Parker, закриваючи рожевий блокнот. — Назад дороги немає. Фінеасе — ламай замок. Гільдія «Аудит Хаосу», наш фінальний раунд на виживання офіційно розпочався!

Акт 2. Великий Епічний Бій. Розблокування 8, 9 та 10 хвостів.

Крак! Тріск!

Алмазна відмичка Фінеаса зробила останній точний оберт, і гігантська золочена брама з гучним гуркотом розійшлася в боки. Простір навколо нашого паті миттєво заблокувався чорно-золотими бар'єрами вищого божественного рівня.

Ми опинилися в гігантському круглому залі, де замість стелі кружляли тисячі сузір'їв та галактик. У самому центрі, на троні з чистого зоряного світла, сидів сам Лорд-суверен Лабіринту Часу. Це була монолітна постать у сліпучих титанових обладунках, замість обличчя в нього палахкотіла чорна діра деструкції, а в руках він тримав гігантський дворучний Меч Вселенського Регламенту.

— Зухвалі смертні! — прогримів Лорд-суверен, і весь Лабіринт затремтів від його божественного голосу. — Ваша гільдія «Аудит Хаосу» щойно порушила базовий магічний код всесвіту! Я завантажую протокол Тотального Списання вашого існування під нуль!

Він змахнув гігантським мечем, запускаючи руйнівну хвилю чорного вогню, яка мала спопелити наше паті за одну наносекунду.