Глава 20. Дев'ятий ярус: Генеральний Дебаг Системи.

Акт 1. Бюрократичний затор вищого рівня та термо-контейнерний дефіцит.

Дев'ятий ярус Лабіринту Часу, гордо іменований у внутрішніх реєстрах Лорда-суверена як «Генеральний Департамент Охорони Системного Коду», зустрів наше паті атмосферою такої тотальної, залізобетонної бюрократії, що навіть повітря здавалося просякнутим сухими параграфами та невиплаченими дивідендами. Стіни з полірованого антрациту вишикувалися в нескінченні, заплутані коридори. Під стелею, замість кристалів світла, плавали гігантські магічні преси, готові з сухим металевим дзвоном поставити штамп «Прострочено» на будь-якого несанкціонованого відвідувача.

Я йшла попереду, впевнено вистукуючи кованими чоботами ритм нової перевірки. Мій «Канцелярський Скіпетр ПДВ» м'яко лежав на плечі, а за спиною гордо і плавно ворушилися вже шість розкішних рудих хвостів . Два перших періодично випускали сині іскорки блискавок, третій грів білим полум'ям, четвертий палахкотів смарагдовою удачею,  п'ятий лазуровим кріо-світлом забезпечував ідеальне охолодження мого рожевого блокнота, а щойно розблокований шостий хвіст сліпуче палахкотів чистим золотим світлом підкорення коду ворога! У руках я надійно тримала масивний рожевий блокнот . На великому пальці виблискувала «Магічна Печатка Примусового Стягнення».

— Отже, колеги, перед нами передостанній звітний період, — промовила я, не зменшуючи темпу. — Дев'ятий ярус — це останній заслон перед кабінетом самого Лорда-суверена. Тут зосереджена вся елітна гвардія канцелярії. Фінеасе, як твій теплий термо-кейс? Система тримає облік?

— Система тримає плюс сорок градусів, Олено Миколаївно, але мій рівень психологічного тиску вже перевищив усі норми КЗпП! — гном-пацифіст Фінеас дріботів поруч, судорожно притискаючи до грудей свій новий золотий «Магічний Термо-Контейнер Стерильності».

Він на ходу прочинив кришку, звідки миттєво вирвалося тепле, приємне повітря, що пахло медичним спиртом, і панічно вихопив одну алмазну відмичку:

— Мої алмазні відмички в теплі, система стерильна, але ці літаючі архіваційні скріпки під стелею намагаються прошити мою руду бороду! Якщо на мене впаде хоч один незавірений штрафний сувій, я просто оголошую безстроковий лікарняний!

— Ей, Фінеасе, братухо! Пусти грітися в кейс, хоча б вуха засунути! — раптово збоку жалібно проскиглив Селестіан.

Пафосний ельф-мажор у своїх чоботях тіньового транзиту виглядав максимально пригнічено, його золотий сагайдак золотого спліту брязкав за спиною, а довгі гострі вуха досі сіпалися від пережитого кріо-шоку.

— Прибрав руки від стратегічного запасу стерильності, Печерський саботажнику! — раптово на всю печеру заревів Твіггі через свій «Магічний Мегафон Дисциплінарного Стягнення», вилетівши з мого каптура.

Він здійняв хмару зелених іскорок і з розгону спробував сам залізти прямо в термо-контейнер Фінеаса, відштовхуючи ельфа своїми крихітними ніжками:

— Згідно з додатком 14 до нашого контракту, доступ до опалювальних потужностей технічного відділу надається тільки вищому менеджменту гільдії! Тобто мені! Семене, твоя швидкість кроку знову впала! Лови догану в особову справу за саботаж ранкової зміни!

— Твіггі, вимкни свій золотий гучномовець, у мене від твого маркетингу вже останні мізинки на ногах відвалюються! — вибухнув Семен, судорожно намагаючись відігнати фея від кейса й ледь не впустивши лук із білого дерева. — Ти сам туди заліз, літаючий кондиціонере, а мені навіть носа прогріти не дозволяєш?! Олено Миколаївно, скажи своєму тамагочі, це ж чиста дискримінація молодшого персоналу та тотальний ментальний аб'юз у нічний і денний час!

— Позицію зафіксував. Обладунки прогрів мастилом Барні. Готовність до зачистки коду стовідсоткова, — солідно пробасив лицар Галахад, повільно опускаючи важке забрало шолома. Наплічник «Залізобетонна Наковальня Стійкості» монолітно поблискував у темряві коридору. — Ниття Семена не має технічного доступу до моєї витривалості. Готовий приймати перший удар по капіталізації канцелярії. Коротко і по справі.

— Ну... принаймні залізо нашого танка не потребує додаткового антифризу, — меланхолійно пробурмотів некромант Теодоре, ліниво крутячи в пальцях свій архівний посох із срібною чорнильницею. — Михайловичу теж нормально. Його підсилювач сигналу на посоху тримає ідеальний пінг з сервером мертвих. Дивіться, як чітко ведмідь лінію тримає.

Ведмідь-зомбі Михайлович у відповідь лише байдужо чхнув, випустивши хмару сухої пари, яка здула гору бланків обліку з найближчого столу, і монолітною залізобетонною стіною вишикувався поруч із дзеркальним щитом лицаря.

— Чудово, — я залізобетонно закрила рожевий блокнот, заклацнувши ручку Parker. — Команда в повному складі, техвідділ укомплектований. Твіггі, виліз із контейнера, твій білінг запізнюється. Фінеасе, тримай алмазні відмички наготово. Ми підходимо до першого генерального вузла блокування Лорда-суверена. Рушаймо вперед, наш дедлайн уже горить!

Акт 2. Генеральний дебаг Системи. Битва проти Елітної Гвардії Канцелярії.

Шурх! Гуркіт!

Важкі антрацитові плити попереду нас раптово розійшлися, і простір навколо нашого паті щойно заблокувався гігантськими золотими бар'єрами вищого податкового рівня Імперії. Назад дороги не було.

З темряви центрального офісу охорони, сухо брязкаючи важкими срібними обладунками та помахуючи гігантськими дворучними мечами світла, на нас каменем упали троє гігантських Гвардійців Системного Коду. Ці елітні Боси Дев'ятого ярусу були триметровими гомункулами з чорного мармуру, їхні шоломи були прикрашені рунами повної ліквідації нелегальних попаданців, а в руках вони тримали масивні преси з печатками «Анульовано».

— Незареєстровані суб'єкти! — прогримів перший Гвардієць, і його чотири ока спалахнули лютим багровим вогнем. — Гільдія «Аудит Хаосу»! Ваша виїзна перевірка порушує генеральний регламент Лорда-суверена! Я завантажую протокол Тотального Випалювання ваших первинних документів!