10. Женя. "Я не вилікувався"

#за день до зустрічі з Ларою 

Від батьків я тоді відморозився, але це не дуже допомогло. Вже за тиждень вони знову покликали мене на вечерю, і там була ця скромна лікарка. Ну, як скромна. Виявилось, Алла працювала косметологом, вставляла всякі ботокси в обличчя жінок, ну і всяке таке різне.

У неї і самої губи були аж надто великі, як на натуральні. Хоча вона запевняла, що це просто спадковість. Як і ідеальні груди десь сотки за обʼємом. 

На тій вечері Аллини батьки запросили мене з батьками до себе за два тижні, на якийсь ювілей. Потім ми зустрічались ще тричі, але завжди на отаких спільних застіллях. 

Алла не вішалась мені на шию, але явно була мною зацікавлена. Та якщо до останньої нашої зустрічі вона все ж була більш пасивною, то сьогодні розійшлась не на жарт. 

Вона покликала мене на веранду, бо їй було "душно". Мені було так нудно за столом з нашими батьками, що я не відмовився від пропозиції. 

Алла сьогодні була якась трохи не така, як зазвичай. Навіть випила на два келихи більше. 

І от, коли ми залишились наодинці, вона раптом напівжартома сказала:

 — Знаєш, ти мені цієї ночі снився… 

Я розумів, що це було щось типу флірту. Я зовсім розівчився фліртувати за ці місяці, але зміг це принаймні розпізнати. 

— І що саме я робив у твоєму сні? — так, я поставив провокативне запитання. В принципі Алла була красивою, працьовитою дівчиною. Може, тепер, коли пройшло декілька місяців з моменту, як Лара кинула мене, я все ж зможу хоча б переспати з кимось?... 

— Ой, мені аж незручно про це розповідати, — вона лукаво поглянула на мене, а потім тут же відвела погляд. — Але те, що ти робив, мені дуже сподобалось! 

— Я зараз не готовий до нових серйозних стосунків, — сказав я одразу. 

"А от до сексу, певно, готовий", — додав подумки.

Мав же я колись переступити через ту довбану проблему. Вона сама мене залишила, кинула заради якогось незнайомого мені мужика. Це не було б зрадою..

Але скільки я себе в цьому не впевнював, не міг і все тут. Не хотів інших жінок. Рука і то була краща… Злився на Лару, мабуть, навіть ненавидів її, але все одно хотів також тільки її. 

— Ну,  я теж не готова до стосунків, — тут же сказала вона. — Не так давно мене кинув хлопець, і я досі відчуваю невпевненість у собі. Але ти… мені здається, ми на одній хвилі і розуміємо одне одного, як ніхто… Тому, якщо є бажання допомогти одне одному подолати тяжкі часи, чому б і ні? 

— Впевнена? — я сковтнув слину. У мене давно не було сексу, вже пройшло декілька місяців від того дня, як Лара пішла. 

— Так, — вона кивнула. — Ти мені подобаєшся, і так само не плануєш чогось серйозного…

— Тоді добре, — я кивнув. — Батьки будуть в захваті… Стільки нас зводили. Але бляха, я б не хотів, щоб потім вони до нас з цим чіплялись. Може, поїдемо "типу додому" по черзі?

— Так, давай, — вона усміхнулася. — Пограємо в шпигунів…

— Правда, у мене завтра зустріч на вокзалі, зустрічаю іноземця… Матиму рано поїхати, кажу одразу, — попередив її я. 

— Мені теж завтра на роботу, тож нічого страшного, — відповіла Алла. 

Мені подобалось те, що вона ні на чому не наполягала і була гнучка. Вона не очікувала від цієї ночі чогось більшого, ніж ніч, певно, це мене і розслабило…

І вже за півгодини ми були біля готелю… 

***

Я навіть подумав, що вже вилікувався. Ну, точнше, майже вилікувався від залежності під іменем Лара. 

Але коли я приїхав на вокзал трохи раніше, ніж треба, і побачив її, зрозумів, що ні. Я ніфіга не забув і зовсім не вилікувався. 

Подих перехопило, серце збилось з ритму. 

А потім вона сама до мене підійшла. І тут я помітив те, що остаточно розбило моє серце. Здається, Лара була вагітна від того довбаного коханця…

Бляха, як не зірватися…

Я намагався говорити спокійним тоном, ніяк не виказувати свого хвилювання і обурення, що вона просто щоб завести дитину вирішила зайнятись сексом з першим-ліпшим мужиком… Хоча, може вони були коханцями до того, хто її знає…