Початок історії

1

За два тижні до переїзду

 Вільям працював архітектором у компанії «Перкінс Вілл», що займалась відновленням споруд . Чоловік середнього зросту з виразними зеленими очима, які світяться жвавістю і таємницею. Він має виразне обличчя з виразними рисами, а його темне волосся надає йому загадкового вигляду. Часто можна помітити його замисленим, глибоко поглибленим у власні думки, але завжди з пронизливим поглядом.Він терпіти не міг свого колегу Майка котрий  завжди перехоплював завдання. За минуле замовлення він отримав досить приємну премію , що складала дев’ять тисяч доларів. Але цього разу Майк захворів.

-Доброго ранку, Вільяме .- холодно мовив директор компанії.- Схоже , Вам дуже пощастило , у нас нове замовлення , щодо відновлення банку. Платять досить кругленьку суму.

- Доброго . – мовив чоловік , в нього був звичай настрій та небажання йти на роботу , адже його завданням були лише заповнення та сортування документів.

Чоловік був приємно здивований ,йому надали можливість проявити себе та обіцяли підвищення за хорошу роботу. Почувши пропозицію його зелені очі засіяли , адже він постійно знаходився в тіні свого колеги Майка. Він зрозумів , що це його шанс змінити  життя. Ледь дочекавшись вечора, чоловік повернувся додому, але його дружини ще не було. Рубі - жінка з ніжними рисами обличчя, що випромінюють тепло і доброту. У неї блакитні очі, які відображають її внутрішню м'якість і чуттєвість. Її волосся, м'яке як шовк, спадає на плечі в легкій хвилі, надаючи їй вишуканості. Вона має привабливу поставу і виразні жіночі форми, що додає її образу витонченості і привабливості. Часто її можна помітити з посмішкою на обличчі, готову допомогти та підтримати оточуючих своєю ніжністю і турботою, як завжди поверталась додому з роботи та проходила повз вітрини магазинів одягу не втримавшись зайшла поглядіти , що вона зможе собі купити на наступну зарплатню. Вона працювала продавцем в ювелірному магазині . Вільям відпустив жінку , що сиділа з їхнім дев’ятирічним сином Кельвіном. Це була жінка середнього віку на ім’я Барбара.

-Дякую , Барбаро , завтра знову чекаємо на вас о восьмій годині.

-До побачення містер . –сказала з приємною посмішкою жінка.

***

-Коханий, я вдома.- сказала Рубі , знімаюси підбори зі своїх ніжних ніжок.

-Як пройшов день , люба? – запитав чоловік забираючи сумку з рук дружини.

-Чудово , сьогодні в нас було кілька замовлень та купили найдорожче кольє . - А в тебе як день? - запитала жінка проходячи на кухню .

- У нас нове замовлення на реконструкцію банку . -сказав посміхаючись чоловік.-Але для цього потрібно переїхати до Гемптону, це невелике містечко на сході штату Вірджинія.

2

Прибуття в Невідоме

Сонце сповільнено опускалося за горизонт, фарбуючи небо відтінками персика та фіолету. Автомобіль ковзав по дорозі, проїжджаючи повільно повз поля, вкриті високими золотавими колосками. Невелика сімейна машина була наповнена до країв коробками, меблями та особистими речами. За кермом сиділа Рубі, що відмикала за собою вікно, щоб відчути свіже повітря.

-"Отже, ось ми і їдемо до нашого нового дому” - піднявся її чоловік, Вільям , з заднього сидіння.

-"Так, Вільяме ," відповіла Рубі і з легкою посмішкою, "це буде наш перший раз в Штаті Вірджинія. Як тобі це місце?"

Вільям  подивився у вікно, спостерігаючи, як пейзаж змінюється з кожним кілометром. -"Воно нагадує мені про місця з мого дитинства. Тут такий спокій та тиша. І, звичайно ж, ці простори... Це буде чудово."

Заглибившись у свої думки, Вільям  засмучено поглядав на набігаюче вечірнє марево, забуваючи про вагу майбутнього. Рубі обережно зморщила лоба, намагаючись зрозуміти його мовчання.

-"Ти все думаєш про те, що змінилося, правда?" - запитала вона, знаючи, що переїзд може бути важким для них обох.

Вільям поглянув на неї зі здивуванням, виявляючи трішки полегшення. "Так, я... я просто думав про все, що залишаємо за спиною. Але ти права, це новий початок. І я впевнений, що ми зможемо зробити наш новий дім справжнім райським куточком."

Їхні серця сповнювало хвилювання, не дивлячись  на те, що перед ними були невідомість  та виклики. Перед ними розкривалося нове життя в Штаті Вірджинія, і вони вирушали в цю подорож разом, готові прийняти будь-які випробування, що чекали на них у майбутньому.

***

Закутаний в зелених заростях, їх новий будинок стояв у самому серці передмістя, віддзеркалюючи спокій та затишок цього мальовничого району. Рубі та Вільям відчували, що вони знаходяться у гармонії з природою та спокійним ритмом життя. За крок від будинку відкривався мальовничий парк зі шляхами для прогулянок та місцями для відпочинку під сенью старих дерев. Під час прогулянок вони часто спостерігали за життям місцевих мешканців, які здавалося, жили в гармонії з навколишньою природою. Звідси не було далеко до міста, де знаходилися магазини, кафе та культурні заклади. Проте, після шумного дня в місті, Рубі та Вільям завжди з радістю поверталися до свого затишного куточка в передмісті, де чекали на них спокій та тиша. Під час вечорів вони любили сидіти на веранді, милуючись зоряним небом та слухаючи спів пташок. Запах квітів та тріскучі дрова у каміні створювали атмосферу затишку та тепла. З кожним днем їхнє серце все більше заповнювалося любов'ю до їхнього нового дому та передмістя, яке вони тепер звали своїм. Вони зрозуміли, що тут, серед зелених заростей та спокійного життя, вони знайдуть свою справжню домівку.