Погляд з тилу

Господи, прости гріхи нам грішним!                              Дай нам мир і спокій, небеса…                                        Небеса без вибухів і криків,                                            А чудові, сині небеса.                                                        Боже милий, як я хочу миру,                                         Але не з чужинським ликом, ні!                                   Адже із подій бурхливих виру                                    Хочу щоб лишились вільні дні.
2014 р.
***
Коли прийшло прокляття нам від Бога?                     Чи може ангел темноти навіяв зло?                         Чом димним заревом спалахує дорога?                    І де поділося і щастя, і добро?
                                                                                        

Мій Боже, вірила і вірю в тебе,                                      В твою невичерпну тверезість і тепло.                       І хочу думати , що не допустиш апогею злого,         Хоч як би важко це зробити не було.  
                                                                                           Невже не переможемо тирана,                                 Хоч многоликий і улесливий, як змій?!                      Невже із миром сонце вже не встане                          І травами не пройде вітровій?
2014 р.

Сподівання
Сонечко зійшло без зарева.                                           Слава тобі господи за те,                                                  Що не є для нас цей день  ще карою,                        А росою пахне й навкруги цвіте.                                  Господи великий і всевидячий,                                Захисти нас, від невігластва врятуй,                         Забери того, хто ненавидячи,                                       Думає,що творить людям рай.                                   Дай прощення грішним і неправедним,                     А безгрішним дай прожити з правдою,                   Щоб хотіли по життю іти. 
2014 р.

Слово
Здається, що таке слова,                                               Та з ними серце ожива,                                               Або лиш плаче та пережива                                           Й в душі голосить.                                                             А може слово й лікувать                                                   І душу пестити ,й творити,                                             Лихому збутись не давать                                                І лиш не може підкоритись.
2010р.

Україно
Мила моя Україно!                                                          Червона рясна калина.                                                  Шовкова травиця, стежина…                                      Прекрасна моя країно,                                                 Поля хлібами багаті,                                                          І літні жаркі сіножаті,                                                  Думки, як птахи крилаті.                                                 І затишок просто в хаті                                                    З розчиненим в сад вікном.                                             Мила моя Батьківщино!                                                  Верба над ставом плакуча                                             Із крапельками роси,                                                       Вечірня тиша разюча,                                                   Що таїть в собі голоси.                                                     Садок, соловей на калині                                            На всій моїй Україні                                                  Небаченої краси.                                                              Як вежі  тополі високі,                                                      Могутні дуби, ясени…                                                        Напоєний чарами спокій                                                  Без вибухів і війни.                                               Липень 2023
 

Не сподіваюсь я на чудеса.  

Не сподіваюсь я на чудеса,                                            Я чудом головним в житті                                              Вважаю нашу Пермогу .                                                  Тоді б вичерпною була краса                                        Й відкрита кожному у світ дорога.                                                                                                 

Ой каторжна робота  ця війна!..                                      Постирані до крові ваші руки.                                       Чекає вас живих Вітчизна осяйна,                              А вдома у чеканні діти, внуки.                                                                              

Жінки прогледіли дороги далину…                              А матері рахують дні розлуки.                                     Робити довго ще роботу цю страшну,                        А потім лікувати душі від розрухи.                                                                                        

 Я вже не в тих літах, що молоді,                                     Але я Богові молитву промовляю,                              В якій прошу, щоб не лишив в біді                               Вас, наші рідні. Я його благаю.                                                                                                   

 А може здійснить чудо Миколай                                  І допомогу нам затвердять Штати?                               Чи Орбан здастя і Євросоюз                                      Воєнну поміч зможе швидко дати?                                                                                

 Тоді б повірила у чудеса,                                          Коли російські каби і гармати,                                  Ракети і шахеди кожну ніч                                            Не стали б в небі нашім вибухати.                                  06/12/2023 р.