56. "Підправлений" план

56. "Підправлений" план 

Капітан Стеценко розумів, що розповідати про свою таємну місію Марусі він не має права. І хоч жінка певною мірою натякала, що хотіла б дізнатися, чому він тут, але не наполягала - розуміла, що якщо буде потрібно, він розкаже.

Увечері вони знову зустрілись у Готелі Закоханих, і знову капітан Стеценко впевнився в тому, що кохання - це той чинник, те почуття, котре перетворює наше звичайне життя на життя на найвищому рівні - космічному, галактичному, коли людина усвідомлює не лише Всесвіт навколо себе і себе у Всесвіті, але й Всесвіт всередині себе. І це було чудово.

- Мої зробили ставки на перегонах, уявляєш? - сміявся він, розповідаючи Марусі про те, що їхня Тімбочка перемогла в перший день і пройшла до наступного забігу завтра.

- О, я звернула увагу на це рожеве диво, - посміхнулася Маруся, гладячи яскравий торс Стеценка долонею. - У нього є реальні шанси на перемогу!

Капітан млів від задоволення і бажання. Адже вони вимкнули світло спеціально, щоб у їхньому гніздечку сяяло тут лише пристрасне тіло капітана. Це було дуже чуттєво й інтимно, і їм обом дуже подобалося. От, щось-таки знали ті баррольці, коли отак себе освітлювали, хай йому грець! Стеценко навіть не соромився, а навпаки, яскравим факелом сяяв для своєї Марусі, охоче демонстрував, як кохає свою жінку.

Раптом запищав смарт, і Стеценко здивовано поглянув на годинник: була третя година ночі. Хто це добивається до нього? Він поглянув на екран і побачив, що дзвонить Мартін. Піднявся з ліжка, натиснув на кнопку з'єднання і трохи роздратовано запитав:

- Що сталося, Мартіне? Чому ти турбуєш мене серед ночі?

- Капітане, ми щойно дізналися вражаючу новину! - зарепетував з того боку андроїд. - Отто Блюмен... вони... вони…

Капітан прикрив смарт рукою і пішов у ванну кімнату, оскільки не хотів, щоб Маруся чула його розмову з підлеглим.

- Що там, Мартіне? - зашепотів він, пустивши воду з крана.

- Блюмен... Вони запланували на завтра передавання цінних відомостей, які стосуються астероїда Альпея! Наш план спрацював! Ми з Владом… е-е-е… трохи підправили план… Але то все на благо України, капітане! - Мартін захвилювалася і почав говорити швидко, адже чув, що Стеценко незадоволено засопів у смартфон.

Ох, знав капітан, що можуть його хлопці “нахімічити” такого, що потім доведеться розгрібати довго й нудно. І кому? Звичайно ж, йому, капітанові корабля “Січ”. І він вже мав підозру, що “підправлений” Владом та Мартіном план - це означало великі, можливо, й грандіозні проблеми.

- Ну? - буркнув капітан в смарт, стримуючи лайку.

- Ця нова інформація, яку ми підсунули німцям, буде зображена на роботові! На перегонах! Там же іде трансляція на всю галактику! Вони так, виявляється, передають дані в свою контору! А наші чіпи спрацювали, ми з Владом все чули! Це картинка, капітане!

- Яка картинка? Яка інформація? - Стеценко не дуже зрозумів, про що йому лепече схвильований Мартін. Він скомандував. - Це почекає до завтрашнього ранку?

- Так, але… Ми хотіли одразу ж вам доповісти, бо щойно дізналися, що наш план.., - спробував ще раз заїкнутися про план Мартін.

- Завтра поговоримо. О дев'ятій зустрічаємося біля капсульного дерева! - гаркнув капітан і натиснув кнопку закінчення розмови.

Повернувся з ванної кімнати Стеценко трохи схвильований, але впевнений, що жодні німці і жодні плани не зіпсують його затишної ночі з Марусею. 

Якщо Маруся чимось і зацікавилася, то промовчала. Ох, ідеальна жінка! Потягнулася до Стеценка, і вони почали цілуватися…

Наступного ранку, повсякчас згадуючи яскраву і повну вражень ніч, наш капітан, широко позіхаючи, зустрівся з Владом та Мартіном біля капсульного готелю. Вони почимчикували в найближчу кав'ярню, і хлопці почали йому розповідати про все те, що сталося, коли вони трошки “підправили” попередній варіант плану з роботами-”мишами”.

- Ми прописали в програму роботів-розвідників брехливу інформацію, Василю Миколайовичу, - почав розповідати Мартін. - Їх, як ми і передбачали, підкинувши на Альпею у ті каменюки вчора з Владом, успішно знайшли німці. І ми чули, як із німецької станції на астероїді терміново зв'язувалися з Отто Блюменом. Він тут не просто так! - аж захлинався Мартін, намагаючись розказати все й одразу. 

- Так, - кивнув Влад. - Отто зі своїми підлеглими прилетіли на Крокус спеціально, щоб швидко передати інформацію про останні спостереження новітніх “мишей”, тобто тих мініроботів. Адже через галанет секретні матеріали передавати небезпечно. Може прочитати чи зламати зашифровані файли будь-хто. От, вони й придумали геніальний план - передавати свої матеріали на очах у всього світу, але ніхто того в упор не бачить!

- Нічого не розумію, - визвірився Стеценко. Замовив собі збадьорюючий коктейль і намагався трохи відігнати сонливість: все-таки він мало спав цієї ночі.

- Отто Блюмен сьогодні дізнався дещо нове про астероїд Альпея і тепер вирішив передати інформацію своїм безпосереднім начальникам на Землі. Він зробить це, розмістивши маленький малюночок, зображення, який буде на корпусі робота, що братиме участь сьогодні в перегонах трапікалів! - почав пояснювати Мартін. - Адже їх показують у всьому світі! Кому треба, той інформацію й отримає з того малюнка.