Ми просто виглядаєм сильними

***
Ненавиджу черги, але ради тебе... постóю.
Вірніше сказати, постóю у ній ради нас:
Я вічність чекала б! Аби тільки бути з тобою!
Ти все пояснив – наш попереду час.

Стою… і весна зігріває усі мої мрії —
Вперед пропускаючи мило роботу й рідню,
Товаришів, друзів, а також важливі події —
Я все розумію... я вірно й спокійно стою.

Стою ... і під сонцем примружую очі,
І голосом тішусь коханим у митях перерв —
Та боляче в спину штовхають "спитати" охочі,
І я відчуваю, як черга оголює нерв.

Сідаю на землю, бо маю вже стомлені ноги,
І пил на обличчі потроху змиває дощем:
Чи є в мені сили чекати на щастя так довго?
Чи змінить те щастя моєї самотності щем?

Я вірно чекала — і вéсну, і літо, і осінь —
Мій тихий характер мене на цю чергу прирік.
Снігами і часом мої запорошені коси:
Не варто надії, якщо вже простояла — вік!

Як боляче й тяжко признати себе непотрібною,
Я місцем вступаюсь! Зриваю усі ланцюги!
Хто часу не має — не стане людиною рідною.
Не склалось! Бо різні дороги й чужі береги...

 

***
Ми просто виглядаєм сильними,
Бо вмієм не примножувати біль,
І кроками обходить семимильними
Тих, хто на рани нам насипав сіль.

Зашиті рани й часом забинтовані,
Минулим спалені усі гнилі мости!
Своїми ж помилками загартовані –
Уже не понесем чужі хрести!

Ми просто виглядаєм сильними,
Над втомою тримаючи контроль –
Та платимо великими зусиллями,
Щоб не зламатись, граючи цю роль...

***
Ти серце вирвав голими руками,
Й дивився чи стікає з нього кров…
Не крижане? Внизу червоні плями?!!!
Лиш кинув «вибач», і собі пішов…

А я стою й не відчуваю болю,
Не розберу – чи мертва, чи жива,
Лише тремтить і проклинає долю
Моя розхристана й поранена душа.

Лиш тіло відчуває прохолоду,
І очі вже не мають більше сліз...
А серце, дійсно, краще з льоду!!!
Щоб грітися ніхто вже не проліз.

***

Не хворію – ні тобою, ні без тебе.
Позмітала віником думки
У смітник – що треба, й що не треба,
Й постелила чисті килимки.

Не питаю – ні у дзеркала, ні в серця,
Бо крапки́ поставив розум сам –
І у піч – закінчений шедевр цей,
Щоб без драм! Тарам там там!