Розділ 2 Небажані сусіди

Кілька секунд у квартирі панувала тиша.

Потойбічні істоти дивилися на чотирьох квартирантів так, ніби ті щойно порушили якесь неписане правило.

Артем першим не витримав.

— То ви тут давно живете?

— Ми тут жили ще до того, як ця квартира стала вашою, — гордо відповіла одна з істот.

— Ага, — кивнув Артем. — Значить, ви місцеві.

Істота насупилася.

— Ми не «місцеві». Ми — господарі цього дому.

Матвій озирнувся.

— Господарі? А договір оренди у вас є?

Істоти переглянулися.

— Який ще договір?

— Ну, з власником квартири.

— Ми не підписуємо договорів.

— Тоді ви самозаселенці, — зробив висновок Матвій.

— Ми духи!

— Це не скасовує першого.

Мілана прикрила рот рукою, щоб не засміятися.

Аріна тим часом поставила коробку біля стіни.

— Якщо ви тут живете, давайте одразу домовимося.

— Про що?

— Ми вас не чіпаємо, ви нас не чіпаєте.

Найближча істота обурено підняла брови.

— А якщо ми не погодимося?

Аріна знизала плечима.

— Тоді доведеться домовлятися.

— Ви зовсім не боїтеся?

— Ми вже це проходили.

— Але ми потойбічні істоти!

— Ми зрозуміли.

— Ми можемо пересувати предмети!

— Добре.

— Можемо зникати!

— Вражає.

— Можемо з'являтися серед ночі!

Аріна позіхнула.

— Тільки не будіть.

Істоти знову переглянулися.

— Вони дивні, — прошепотіла одна.

— Дуже, — погодилася інша.

— Може, вони взагалі не розуміють, хто перед ними?

— Розуміємо, — спокійно сказала Мілана.

— Тоді чому не боїтеся?

Мілана задумалася.

— А з чого?

На це істоти не знайшли відповіді.

Артем узяв із коробки кухоль і попрямував на кухню.

— До речі, якщо ви вже тут живете, де чай?

— Що?

— Чай. Де він?

— Ми не п'ємо чай!

— Шкода.

Матвій пішов за ним.

— А холодильником ви користуєтеся?

— Ми не їмо!

— Ще краще. Менше місця займете.

Аріна подивилася на істот.

— Ну що, будемо знайомитися?

Найстарша на вигляд істота повільно кивнула.

— Гаразд.

Вона назвала своє ім'я.

Потім представилися інші.

Четверо квартирантів теж назвалися.

Коли настала черга Матвія й Мілани, вони майже одночасно сказали:

— Матвій Коноваленко.

— Мілана Коноваленко.

Істота примружилася.

— Ви родичі?

— Близнюки, — відповіли вони разом.

Істоти знову переглянулися.

Схоже, сьогоднішній день уже встиг принести їм більше загадок, ніж вони очікували.

А попереду ще була ціла ніч.

І цього разу вони вирішили просто поспостерігати за новими мешканцями.

Поки що.