– Конкурсанткою, що перебуває в особливому становищі! – виправила його Тальяна. – А це не одне й те саме. Я просто допомагатиму дівчаткам, стану... ем, першопрохідницею, подам приклад, якщо так можна сказати. А в іншому нічого спільного з відбором не маю. Тому що я не збираюся виходити заміж ні за кого з цих зарозумілих лускатих...
– Драконів, – підказав Ястридж. – Ви ще забули додати «хвостатих, крилатих та зубастих (точніше, ікластих)». Я нічого не забув? Ах так, ще й «пазурястих». Та що вже там, нічого не вдієш, ми такі, – не перериваючи танцю, розвів руками він, втім, відразу знову уклавши партнерку в обійми.
Тальяна прикусила язичок. Ну так, її співрозмовник теж дракон. Але, дивна річ, зараз, говорячи про драконів, вона чомусь дистанціювала їх і барона. У спілкуванні він був набагато приємнішим, ніж усі попередні крилаті ящіри, з якими їй довелося бути знайомою, і вищезгаданої зарозумілості в ньому не відчувалося. Можливо, це тому, що лер Ніколас молодший син, а не спадкоємець, якому все приносять на блюдечку із золотою облямівкою. Цікаво, а інші ветерани такі самі?
У герцога, наприклад, хоч він і бастард, гонору через край, з головою вистачило б на двох. У цьому питанні Реністер, напевно, легко засуне за пояс інших найродовітіших аристократичних нащадків, народжених у законному шлюбі. Цікаво, його старший брат, принц Ронан, поводиться так само?
– Вибачте, не сприймайте мій вислів на свій рахунок, – спробувала зам'яти незручність Таль.
– Це чому ж? – здається, він не хотів давати їй таку можливість. – Тепер я починаю розуміти, чому ви досі незаміжня. Але якщо така ваша думка про драконів, то як ви свого часу опинилися в академії і стали учасницею відбору? І що вас змусило після трьох невдалих спроб залишитися в замку та обрати собі роль наставниці?
Дуже вдале питання, відповіді на яке вона дати йому не могла.
– «Чому, питаєте?» – Тальяна навмисне проігнорувала останню частину його фрази і вчепилася за перші слова. – Тому що ви здаєтеся мені іншим. Більш... ем, людяним, якщо так можна сказати... і адекватним.