Глава 6 (1) від 22.06

– Наймиліші лери! Радий вітати вас у стінах Академії драконячих обраниць! – так почав свою хитромудру промову королівський бастард, і від звуків його трохи хриплого голосу мліла щонайменше кожна друга лера. – Всім вам надана велика честь, відтепер ви –  потенційні наречені найвищих і найдостойніших лерів Лігорії. Стати парою одного з драконів і піднестися – мрія кожної жінки.

Судячи зі схвальних вигуків, що рознеслися по залу, так воно й було. Еге ж, як мало потрібно представницям слабкої статі в цьому світі.

– Багато хто з вас уже знає, що тій, кому пощастило стати дружиною дракона і принести йому здорове потомство, до кінця життя надають почесті, а її сім'я має всі шанси піднятися над іншими, – тим часом продовжував розпорядник. – Сестри та інші найближчі чи далекі родички деяких із вас уже стали щасливими обраницями і увійшли до драконячих родів, вам же це лише належить зробити. Ви відзначені знаком сумісності з нами, найдавнішими з тих, що нині існують, і повинні з високою головою нести цю почесну ношу. Нехай вам заздрять менш щасливі сестри та подруги, не відзначені подібним знаком, хай хочуть опинитися на вашому місці. Саме на вас покладено велику місію – подарувати драконячим родам спадкоємців, так проявіть себе гідно і покажіть все, на що здатні. Оголошую відбір відкритим!

По приміщенню прокотилося натхненне зітхання. Здається, дівчата справді сповнились святістю та урочистістю моменту. А щодо Таль, то їй була огидна сама ідея служити для драконів чимось на зразок інкубатора з виношування дитинчат. А все через що? Та через те, що з певного часу із зовсім незрозумілої причини у драконів перестали народжуватися дівчатка. Зовсім. Від вимирання лускатих врятувало лише те, що методом спроб, помилок та всіляких ритуалів вдалося з'ясувати: деякі людські жінки сумісні з драконами та здатні принести їм здорове потомство. Але, знов-таки, тільки чоловічої статі. От і доводиться драконам щороку вибирати для хлопчиків, що все множаться і підростають, нових відповідних наречених.

Ні, ситуація, звичайно, малоприємна, і Тальяна крилатим ящіркам могла б навіть поспівчувати, якби не їхнє споживче ставлення до майбутніх обраниць і якби їй самій не довелося виявитися однією з «обраних». Оце було дійсно паршиво, найнеприємніший сюрприз з усіх, які підсовувало Таль життя. Крім, хіба що, пам'ятного шістнадцятиріччя, коли в ній прокинулася сила і дядечко зволив затягнути її інший світ, щоб використовувати для досягнення своїх цілей.