Глава 6

— Наймиліші лери! Радий вітати вас у стінах Академії драконячих обраниць! — так почав свою хитромудру промову королівський бастард, і від звуків його трохи хриплого голосу мліла щонайменше кожна друга лера. — Всім вам надана велика честь, відтепер ви — потенційні наречені найвищих і найдостойніших лерів Лігорії. Стати парою одного з драконів і піднестися — мрія кожної жінки.

Судячи зі схвальних вигуків, що рознеслися по залу, так воно й було. Еге ж, як мало потрібно представницям слабкої статі в цьому світі.

— Багато хто з вас уже знає, що тій, кому пощастило стати дружиною дракона і принести йому здорове потомство, до кінця життя надають почесті, а її сім'я має всі шанси піднятися над іншими, — тим часом продовжував розпорядник. — Сестри та інші найближчі чи далекі родички деяких із вас уже стали щасливими обраницями і увійшли до драконячих родів, вам же це лише належить зробити. Ви відзначені знаком сумісності з нами, найдавнішими з тих, що нині існують, і повинні з високою головою нести цю почесну ношу. Нехай вам заздрять менш щасливі сестри та подруги, не відзначені подібним знаком, хай хочуть опинитися на вашому місці. Саме на вас покладено велику місію — подарувати драконячим родам спадкоємців, так проявіть себе гідно і покажіть все, на що здатні. Оголошую відбір відкритим!

По приміщенню прокотилося натхненне зітхання. Здається, дівчата справді сповнились святістю та урочистістю моменту. А щодо Таль, то їй була огидна сама ідея служити для драконів чимось на зразок інкубатора з виношування дитинчат. А все через що? Та через те, що з певного часу із зовсім незрозумілої причини у драконів перестали народжуватися дівчатка. Зовсім. Від вимирання лускатих врятувало лише те, що методом спроб, помилок та всіляких ритуалів вдалося з'ясувати: деякі людські жінки сумісні з драконами та здатні принести їм здорове потомство. Але, знов-таки, тільки чоловічої статі. От і доводиться драконам щороку вибирати для хлопчиків, що все множаться і підростають, нових відповідних наречених.

Ні, ситуація, звичайно, малоприємна, і Тальяна крилатим ящіркам могла б навіть поспівчувати, якби не їхнє споживче ставлення до майбутніх обраниць і якби їй самій не довелося виявитися однією з «обраних». Оце було дійсно паршиво, найнеприємніший сюрприз з усіх, які підсовувало Таль життя. Крім, хіба що, пам'ятного шістнадцятиріччя, коли в ній прокинулася сила і дядечко зволив затягнути її інший світ, щоб використовувати для досягнення своїх цілей.

Як і завжди, сьогодні тут зібралися дівчата різних станів. Ті, хто багатший, хизувалися власним вбранням і прикрасами, ну а тим, хто не міг собі дозволити гідний вигляд, все необхідне від суконь до шпильок-булавок надала академія. Зовсім як на подібних шоу, які Тальяна колись дивилася по телевізору. Так що обраниці хоч і планували перевершити одна одну в розкоші, але зовні одна не надто відрізнялася від іншої: тут не було дівчат в обносках, кожній був добраний ідеальний гардероб, і завдяки допомозі висококваліфікованих покоївок у замок наречені прибули при повному параді.

Проте представниць бідніших сімей можна було вирахувати за манерами, вмінням себе тримати і, звичайно ж, говіркою. Наприклад, он та шатенка в коричневій сукні явно виросла на фермі, а ось ця чарівниця в бузковому напевно ніколи не тримала в делікатній ручці нічого важчого за чайну ложечку. Але для драконів у пріоритеті сумісність із людськими жінками та їх потенційна плодючість, тому з проблемою подібної «нерівності» можна легко впоратися, не дарма ж відбір проходить при академії.

Всі дівчата пройдуть необхідний курс підготовки, щоб не осоромити себе та ті сім'ї драконів, частиною яких вони стануть. У цьому й полягає головне завдання наставниць: не стільки проекзаменувати, як навчити всьому необхідному, щоб вихованки не осоромилися. Ну а випробування, «шоу талантів» та демонстрація потенційними нареченими інших унікальних умінь будуть пізніше, коли кожна пройде міні-курс «Що має знати та вміти дружина дракона», де буде розглянуто все: від правил етикету до вміння тримати себе в компанії лускатих.

Коли дівчина в бузковому обернулася до сусідки і, витончено прикривши долонькою рот, щось зашепотіла їй у вухо, вказуючи очима на герцога, Таль її впізнала (досьє на учасниць відбору ґрунтовно відклалося в пам'яті) і була рада, що не помилилася в оцінці. Іарина Бірідж дійсно була представницею однієї з найкращих сімей Лігорії, чиє становище зросло також тому, що переважна більшість дівчат із цієї родини регулярно беруть участь у відборах, резонуючи з драконячою силою і демонструючи вищий ступінь сумісності. Усі її старші родички, які брали участь у попередніх сезонах, вже давно і надійно заміжні й увійшли до кращих поколінь драконів.

Цікаво, а кого пощастить заохотити самій Іарині? Можливо, саме вона виявиться тією щасливицею, яка зрезонує з кронпринцем і стане наступною королевою? І як боротиметься за своє місце під сонцем Лаіра Томсон, представниця ще однієї поважної родини? Погляд Таль мимоволі перемістився до дівчини в бордовому, яка час від часу відволікалася від споглядання королівського бастарда, що робив промову, і недобро поглядала на рудоволосу Ліору Грінрідж, представницю більш ніж скромної сім'ї, що дивилася куди завгодно, але тільки не на герцога. Так, якщо на одному відборі зібралася ця трійця (дві світські левиці і на противагу їм «дівчина з народу», але з дуже сильним характером), спокійним цей сезон точно не буде, і нервів з такими конкурсантками наставницям доведеться помотати чимало. Але гаразд наставниці, а наречені-то що? От буде потіха, якщо принц врешті вибере Ліору і вона втре обом багатійкам носи, ставши їх новою володаркою.

Від думки про спадкоємця Тальяну знову пробив холодний піт. Не на добро це, раніше з нею подібного не бувало. «Проклятий». Одне це слово непокоїло душу і будило в ній тривогу. Коли його високість Ронан був десь там, далеко, захищаючи кордони і ведучи кровопролитні сутички, його образ хоч і лякав, але був чимось подібним до звичайної страшилки, як Бабайка. А тепер він тут, зовсім поруч, може, навіть спостерігає за церемонією з якогось затишного куточка... Можливо, вона просто себе накручує, але Таль так і кортіло гарненько озирнутися і дослідити кожен куточок зала, бо виникло стійке відчуття, що на неї хтось пильно дивиться, і від цього по тілу йшов озноб, а серце стукало в грудях натужно і неспокійно.