Глава 5 (4) від 21.06

Тепер дівчата прикусили язички і шепотілися куди тихіше, але до Таль все одно долітали уривки їхніх розмов. Три поки невідомі претендентки продовжували палко обговорювати обранців і чутки, що ходили навколо деяких з них, а Лаіра, ще вище задерши носа і вдаючи, що це зовсім не її щойно звинувачували в незграбності, раз у раз косилася на Ліору, ніби кажучи, що вони закінчать розмову в інший час та в іншому місці. Лера Грінрідж, навпаки, поводилася невимушено, наче пануючий навколо ажіотаж її взагалі не стосувався, і не виявляла жодного занепокоєння, продовжуючи тримати свою думку про відбір при собі і не приєднуючись до балаканини інших. Що ж, імена цих двох чимось схожі, а от характери як небо і земля.

Підійшовши до широко відчинених дверей великої зали, ряд дівчат потягнувся всередину, оглядаючи простір. Чулися захоплені зітхання, настільки претенденткам припали до душі багате оздоблення приміщення та позолота. Власне, академія, будучи частиною палацу, не могла виглядати по-іншому, хоча Тальяну вся ця химерність стомлювала і часом навіть пригнічувала. Хотілося вирватися з цієї розкішної клітки і стати господаркою нехай і скромного, але свого власного житла, де все розташовуватиметься так, як хочеться їй, а не наказано етикетом або чиїмись правилами.

Продовжуючи слідувати позаду обраниць, Таль поглядала на Лаіру і Ліору і дуже сподівалася, що ці дві фурії після розподілу, яким займалася пані Лірой, не опиняться в одній спальні, а якщо раптом опиняться, то вона зробить все можливе, щоб їх розселити. Нехай краще на поверсі будуть дві ворогуючі кімнати, ніж одна, де можлива громадянська війна.

Тим часом слово взяла пані Кнолідж, яка, оглянувши замовклих обраниць, досить сухо привітала їх і висловила надію, що на відборі не відбудеться жодних неприємних сюрпризів, тому що герцог Реністер, новий розпорядник, не подарує їм жодних порушень. Після цього вона передала слово самому герцогу, який раніше ховався в тіні однієї з колон і чия присутність для дівчат залишалася непоміченою.

Дракон бравою ходою підійшов до невеликої трибуни, звідки до цього віщала колишня розпорядниця, дещо ліниво оглянув присутніх своїми злегка мерехтливими драконячими очима – і по залі прокотився загальне захоплене зітхання. Так-так, здається, цього року кронпринц буде не єдиним, за чию увагу битимуться юні нареченої... Ну-ну, це вони ще його характер не встигли дізнатися, та й взагалі, він тут як організатор відбору, а не один із учасників, як лер Ястридж. Так що рано радіють, надто рано.