42 Маргарита

Цей вечір мав бути моїм тріумфом, але руда падлюка примудрилась все зіпсувати. Де?! Де ця нікчема дістала таку неймовірну сукню?! Невже випросила грошей у свого батька?

Потворна тварюка! Чому?! Чому знову вся увага належить їй?! Я вже мільйон разів пошкодувала про  свою витівку з тими дурними листами до Бондаренка.

Якби не це, то Ярик би ніколи не звернув увагу на ту руду мишу. У мене склалося таке враження, що цей мій вчинок запустив якийсь механізм.

За Нікою не тільки Ярик почав бігати, а й наш новенький, Влад. А у мене все пішло шкереберть. Я втратила хлопця, якого кохала через дурний жарт із сусідом. Я проспорила йому поцілунок. От і все... Але Денис і слухати нічого не захотів. Викинув мене із свого життя, як сміття і  відразу знайшов собі іншу.

Спершу я мріяла закохати в себе синочка мера, щоб втерти Денису носа, але той йолоп навіть в мій бік дивитися не хоче, бо його цікавить лише  руда приблуда.

Помітивши, що Денис сьогодні прийшов на бал без пари, я хотіла скористатись цим і поговорити з ним, пояснити все... Я помітила кілька поглядів, що він кидав на мене і це вселяло надію.

Я побачила, як Денис вийшов із спортзалу і збиралась послідувати за ним, щоб порозмовляти наодинці, але мені завадили подруги.

Бісові дурепи вирішили зробити ще кілька наших спільних фото. Ніби ми мало сьогодні їх зробили?

Я відкараскалась від них так швидко, як змогла і поспішила на пошуки Дена. Хлопець знайшовся швидко.

Але краще б я цього не бачила... Мій колишній цілувався з Нікою. Від побаченого, у мене аж ноги підкосились і в голові почало шуміти.

Я швиденько заховалась, щоб Денис мене не побачив. Далі з'явився Ярик. Ніка втекла, а між хлопцями почалася бійка.

Це якийсь капець... Два популярні мажори б'ють один одному пики через ту руду падлюку.

Мене охопила така лють, що виникло непереборне бажання видряпати її безсоромні очі і вирвати  руді патли.

І байдуже, що скажуть інші. Я хотіла цього... Я встигла помітити, куди Ніка побігла і кинулась наздоганяти. У мене вже руки чесались, так хотілося дати їй добрячого прочухана.

Я вже майже наздогнала свою зведену сестру, коли перечепилась через щось і впала.

- Не раджу тобі ображати Ніку Солодку, - промовив хтось поряд.

Я сіла і скривилась від болю. Падаючи, я подряпала обидві долоні. 

Поряд зі мною стояв високий блондин. Він точно був не з нашої школи, бо такого симпатягу я б точно помітила б.

- Плювати я хотіла на твої поради, - промовила я, підіймаючись на ноги.

- Роби, як знаєш... Але пам'ятай, що за все тобі прилетить відповідь. Сварка з хлопцем - це лише попередження. Май це на увазі... - Сказавши це, блондин повернувся до мене спиною і пішов геть.

Та що це в біса коїться?! Ще один шанувальник Ніки? Та ні... Це вже перебір... З його слів, я зрозуміла, що це він зробив і підкинув в школу ті кляті фото, де я була з Андрієм.

Але навіщо йому це? Хто він такий?