Глава 1

— Оль, от скажи, мені обов'язково йти туди? Га? — Моя рідна тітка впадає в істерику, коли на неї кажуть «тьотя», тому тільки Оля без натяку на вік.

Я причапала на кухню похмурою тучою, щосили прикидаючись хворою та розбитою. Може повірить. Ну, не маю я жодного бажання йти з ними на цю вечірку для обраних і знайомитися з їхніми друзями. Я краще усаджу себе писати дипломну, другий тиждень не можу зібратися духом.

— Русю, що за питання? Звісно, ​​йти обов'язково! …Будеш смузі?

Вони з Аліною нещодавно повернулися з пробіжки і тепер ці шанувальниці здорового способу життя присмокталися до напою вічної молодості, але в мене ця зелена бовтанка викликає лише спазми в животі та кислу міну на обличчі.

— Я буду стару добру чорну каву… з цукром!

Почувши мої слова, двоюрідна сестра зневажливо пирхає. Ми з нею не ладнаємо, хоча однолітки й у дитинстві бачилися досить часто. Але ми різні, як червона планета та вухатий їжак, нічого спільного.

Ось вже два місяці, як я змушена була перебратися до них, і з того часу ми з Алькою цапаємося щодня. Ця зірка району всім стервам стерво. Ось і зараз, дивлячись на неї, апетит одразу пропадає.

— Русланко, ти зовсім з дому не вибираєшся. Заучкам теж треба себе провітрювати, — тітонька жартівливо штовхає мене плечем. Вона в мене красуня, струнка, підкачана, бо любить зависати у спортзалі. На неї всі мужики обертаються, коли вона йде до свого червоного ленд ровера. Тому що від неї віє впевненістю, успішністю та… добротою. Сестра моєї матері добра людина, чого не скажеш про її чоловіка і дочку, прости господи.

— Мені незатишно у незнайомій компанії. Інтроверту в таких обставинах хочеться лізти на стіни, — бурчу з важким зітханням, вже розуміючи, що не зможу відмовити тітці.

— Сонечко, тобі сподобається, Ольшанські дуже добрі люди, і друзі у них приємні та адекватні. Ми з Мариною та Владом дружимо вже багато років. Наша Алька була закохана в їхнього сина ще з дитячого садочка.

— Мам!

— А чого ти мамкаєш я правду кажу. Даня тоді вже в школу ходив, а ти тільки навчилася вимовляти букву «л». І щоразу, коли ми зустрічалися для сімейних посиденьок, ти намагалася помацати його, годувала цукерками і постійно повторювала його ім'я. Так кумедно було спостерігати. А пам'ятаєш, як у восьмому класі ти освідчилася йому в коханні? — обожнюю, коли тітка, хай і люблячи, починає дражнити Альку, її тоді перекошує від злості.

— Я просто на ньому тренувалася! — Фиркає Алька і червоніє. Боже, що там за Данило такий, що вона у свої двадцять два досі заспокоїтись не може?!

— Марина сказала, що Даня порадує нас своєю присутністю. Власне кажучи, ця вечірка на його честь, святкуватимемо його повернення. Хлопець три роки прожив у Канаді і таки вирішив повернутися на батьківщину. Тому, Аль, у тебе є всі шанси зачарувати своє перше кохання.

— Мамо! — Алька театрально закочує очі та посміхається. — Може, він там вже собі дівчину знайшов. Якщо немає спільних фоток в інстаграмі, це ще не означає, що він вільний.

Зрозуміло, весь цей час вона шпигувала за ним у соцмережах. Якщо я піду, то тільки щоб подивитися на цю її недосяжну мрію.

— Спиш і бачиш, як вискочиш за нього заміж? — сідаю навпроти неї демонстративно намазуючи масло на хліб. Що, хочеться хлібця? Бачу, як ти слинки ковтаєш. Але все борошняне ти собі заборонила через страх, що дупа виросте надто велика. А ось я такими проблемами не морочуся, тому отримую задоволення наскільки мені дозволяє стипендія та щедрість тітки.

— Тільки дурепа не мріятиме вийти заміж за такого хлопця, — нервово смикає плечем. — Забезпечений, гарний, розумний. І ти маєш піти з нами. Тому що на твоєму тлі я здаватимуся карколомною та найвродливішою!

От коза драна! Поки тітка відвернулась, показую Альці середній палець, забираю свій бутер і каву та йду до своєї кімнати. Є в мене така погана звичка — люблю жувати і дивитися в комп'ютер.

— Русланко, давай ми підберемо тобі одяг на вечір, — тітка заглядає через годину в піднесеному настрої. — Алька має стільки нарядів, є де розгулятися. Вона побігла в салон робити зачіску, тож можемо вільно господарювати в її шафі.

— Уклінно дякую, але ритися в її ганчір'ях я не буду і не вмовляй. Мені є що вдягнути. Скромно, але зі смаком. Тим більше, що Алька має блищати на моєму тлі. Не псуватимемо їй полювання на цього Данила.

— Ну, як скажеш. Не наполягатиму. Вже добре, що ти підеш із нами.

— Олю, давай я краще допоможу тобі на кухні. Посуд помию або приберуся. Мені не важко.

Алька їй такого не запропонує, а мені подобається поратися по хаті з умовою, що цієї зміюки немає поряд.

— Вже час збиратися, а вона квіточки не балконі поливає! Попелюшко, гайда на бал! Карету подано! — Влітає на лоджію Алька.

— Та встигну я. Зараз швиденько помию голову, накину сукню і готово, — закочувати очі я навчилася саме в неї.

Коли немає бажання нікуди йти нехай навіть до найкрутішого ресторану, ніби навмисне шукаєш причину, щоб затриматися. Тому Аліна ходить за мною наглядачем.

— Ти ні слова не сказала, як тобі моя нова зачіска. Русю, ти така неуважна. А потім ще дивуєшся, чому в тебе так мало друзів. Люди люблять, коли їм говорять приємне, трохи позитивних лестощів ще нікому не зашкодили.

Ох, як же мені хочеться схопити її за завиті локони та сунути під холодний душ!

— Не люблю я ці сюсі-пусі, цьом-цьом, ням-ням. Гидко. Нормальна у тебе зачіска, всіх затьмариш. Швейцар у ресторані першим знепритомніє, вражений твоєю красою.

— Яка ти все-таки ... — ворушить губками, подумки перебираючи слова, щоб вкусити мене болючіше. — Прямолінійна селянка! І як взагалі можна мити голову цим шампунем із АТБ? Я від тебе в шоці!

— Спасибі, тримати тебе в шоці це моя життєва мета. Може, вже вийдеш із ванної, поки я тебе шнуром від фену не придушила?

Я її колись трісну! Вона вже давно випрошує!

Одягаю сукню кольору темного шоколаду. Алінці воно страшенно не подобається, тому що в ньому моя талія здається ще тоншою. Підмахую тушшю вії, наношу блиск на губи, волосся каштановими хвилями просто струмує по плечах. Пірну в босоніжки і все, дівчина готова терпіти тортури цього вечора.