9 частина

За що мені ця кара? Чому мені попадаються такі люди і такі випробування? Я хотіла тут спокійно пожити, але тепер я шлюха. Дивлюсь в очі Гуляєву, але він говорить це на повному серйозі. Бачу він сердитий, але я теж на грані, точніше його слова відправили мене вже за цю грань. Я не збираюсь це слухати далі.

Б‘ю ляпас гаду і продовжую

-Послухай сюда Гуляєв. Ти мене не знаєш, і не дізнаєшся. Чому ти вчепився ? Я тобі хто? Яке ти право маєш таке робити і так мене називати? Відстань і звали в туман - кричу на нього, а він просто дивиться. Я не витримую й просто тікаю, біжу куди очі бачать. Так я не витримала, так я показала свою слабку сторону цьому недоумку. Але це тільки в цю ніч і тільки зараз так. Далі я не буду тікати. 

Хочеться страшенно плакати та вити від образи від несправедливого життя. Я забігла не зрозуміло куди, мені холодно, телефон розрядився і життя взагалі котиться в якусь дупу. Ні, плакати я точно не буду, я це робила останній раз на похоронах, я не настільки слабка щоб розривітися тут.

Якщо мені не дали напитися нормально в клубі, значить нап‘юсь тут в гордій самоті. Я зайшла в якийсь супермаркет купила віскі та ще одну пачку цигарок й пішла шукати місце для усамітнення. Я всерівно не знаю де я знаходжусь, та й шукати дорогу додому не хотілось. Через декілька хвилин пошуків я знайшла лавочку і на ній вирішила зупинитися. Відкоркувавши пляшку я випила. Там і сиділа попиваючи віскі і покурювала цигарки одна за одною. Все чудово от тільки до кісток як холодно, але я на це не сильно звертала уваги. 

ДАНИЛ

Це мале Лисеня ще те стерво. Амелія щоб її. І звідки вона взагалі тільки взялась ? Зачепила чимось нічого з собою поробити не можу. Ну за один день я хотів її разів 10 задушити і закрити її рота. Просто за все, я сам не можу пояснити яке мені до неї діло. Ну гуляє дівка то й що?! Я ж її навіть толком не знаю. Але ж ні, мене це стосувалось. Вкінці вона мене геть вибісила, за той поцілунок і за ті слова. Ти дивись на неї, якщо схоче то потрахається за гроші. Після цих слів все просто як в тумані, я не розумів що робив. Оклигав тоді коли лисеня втекло і я вже не знав що робити. Я обізвав її шлюхою,налякав. Тепер вона сама в чужому місці не знає де і що, ще й вдіта так твою ж на ліво. Хто її одягатися вчив? Ніби на літо. Знову почав я злитися на свою лисичку. Ой яку свою, щось не туди понесло.

Так треба скоріше шукати цю чокнути поки вона десь під кущами копита не відкинула.

Вернувшись назад до клубу шукає Льоху і Сема. Знаходжу практично відразу. Вони мабуть мене також шукали. Ліза з ними.

-Де руденька - питає Сем.

-Втікла, ми трішки повздорили.

-Чорт Даня, ну блін. І що ж зараз робити? Де її шукати? - почав сваритися Льоха.

-Я без Лії не поїду - зляканим голос пискнула Ліза.

-В тебе ніхто питати не буде. Ти взагалі бачила себе? - гаркнув Льоха на сестру.

-Руденька точно п‘яна не була. Це було видно - проінформував Сем.

-Хоть щось добре - промовив Льоха.

-Попробуй подзвонити - порадив Сем. Точно.

-Зараз - швидко вийняв телефон з кишені і почав набирати номер який не так давно мені продиктувала лисеня.

Але замість гудків почув тільки «Абонент поза зони досяжності»

-От чорт - вилаявся.

-Що не бере? - запитала Лізка.

-Поза зоною…

-Так ладно, робимо так. Я везу Лізку додому, а ви шукаєте Лію. В Сема машина і він якраз не пив, тому пошуки трохи будуть легші. Якщо не знайдете я під‘їду на таксі допоможу. Головне, будьте на зв’язку - вирішив Льоха. Хоть хтось тут мислить трезво. 

-Домовились.

Ми з Семом сіли в машину і поїхали за парк в якому ми були з лисеням. Господи хоть би ця дурочка найшлась.  Я вибачусь перед нею і фіг тепер відпущу.