8 частина

Все ж таки я не розумію причину своєї злості. Хто цей Данил мені взагалі такий? Правильно ніхто, тому його довгоногі блондинки мене не повинні хвилювати. Хай котиться на всі чотири сторони, а я сьогодні повинна відірватися на повну.

 Мені знову захотілося покурити, тому що нормально це зробити не вдалося. Але ж цей гад цигарки забрав. Півень не доскубаний. Мені спочатку потрібно знайти Лізу, цигарки, покурити й вже потім далі відриватися. І обов'язково треба ще раз заглянути до того симпатичного бармена. 

****

Через хвилин 5 я все ж таки ледве знайшла Лізу. Вона танцювала з якимось шатеном, ну там вони вже дечим іншим займались і їм було ну зовсім не до танців. Але плювати я на це хотіла, ще одного собі знайде, ну або це й шатенчик її дочекається, хоча я в цьому дуже сумніваюсь. Я вивільнила подругу з лап цього мачо і вже розвернулась, щоб піти, але згадала ще дещо.

-В тебе випадково цигарка не знайдеться для красивої дами? - запитала я в цього шатена.

-Випадково знайдеться - вийняв він пачку з кишені й помахав мені перед лицем. Я вже хотіла взяти пачку аж цілу як він повів її вбік і продовжив - але взамін на поцілунок.

-Ти припух чи просто офігів? Губу закатай хлопче - починала вже я злитися. Що саме дивне, Лізу під боком я взагалі не чула, таке відчуття ніби її й не було.

-Ну в такому випадку не бачити тобі цигарок - зробив вигляд кислої міни й вже почав ховати цигарки в кишеню. Не знаю що мною в цей момент управляло, але курити конче як хотілося і це напевно від стресу. Тому я підійшла впритул до хлопця і почала цілувати. Цей шатен почав жваво відповідати і вже хотів мені свій язик впихнути як я розірвала поцілунок. На таке вже я точно не підписувалась.

-Ладно, заслужила - відповів шатен і поклав мені пачку в руки.

Отримавши своє я вже більше нічого не слухала. Просто розвернулась і пішла, потягнувши за собою Лізу. Ми прямували знову на вихід. Може хоть зараз я нормально покурю.

****

Вийшовши на повітря я відпустила Лізу і швидко почала підпалювати цигарку. Нарешті затягнулась і аж легше стало. Ні ну все-таки з цигарками краще, електронки не так діють.

-Ліза що з тобою? - звернулась я до знайомої, бо вона до сих пір жодного слова не промовила.

-Та я просто трохи зависла, і ти мене з цими цигарками здивувала - повільно промовила вона.

-Та розслабся, поцілуватися це не потрахатися. Тут нічого такого немає. Зараз ще одну покурю і підемо далі.

-Без проблем - відповіла вона і посміхнулась. Було видно що дівчину алкоголь вже так добре взяв можливо тому вона трохи і тормозить та зависає. Слабенька вона.

Я підпалила другу цигарку.

-Що це за шатен був? - задала я питання Лізі, щоб не стояти в мертвій тиші.

-Чесно не знаю, але вроді як в універі нашому бачила я - весело промовила.

-Ох чорт, от якщо він з нашого універу, то це трішки погано - проголосила свої думки в голос.

-Та ні, як ти там казала, розслабся - знову весело промовила Ліза. Ні, ну їй алкоголь точно в голову вдарив. Треба теж добре випити, щоб бути як вона. А то щось вся обстановка мене напрягає.

Я вже майже докурила цигарку як з клубу вилетіли три хлопці. І давайте спробуйте вгадати хто це був. Бінго...Данил, Сем і той самий Льоша. Вони точно когось шукали, і коли побачили нас то морди в них були такі ніби вони знайшли. Не знаю як Сем, але от Льоша і Данил були злі. Льошу то ще можна зрозуміти, а другий то чого в очах чортів ганяє. Хай до блондинки своєї котиться.

Вони почали наближатися до нас швидким кроком.

-Ліза твою ж на ліво ти що тут забула? - звернувся Льоша до своєї сестри і вже взяв її за руку та почав відводити в сторону.

-Вона не винна це...- хотіла я хоч якось захистити подругу, але мене перебив злий погляд Данила. Сам же він насувався на мене. Тут перевів погляд на мою руку в якій була цигарка. От чорт.

-По доброму бачу ти не розумієш - проричав той вихвативши в мене з рук мій порятунок від нервів - і як це сосатись за пачку цигарок? - задав він питання яке привело мене в ступор. А він то де вже це встиг побачити. ОТ чортяка.

-Прекрасно, але тебе це не стосується. Іди, а то тебе блондинка, мабуть, зачекалась - і от навіщо я йому про ту білявку згадала. Ще подумає що ревную. А це ж не так? Звісно це не так.

От мені здається що щось тут я даремно сказала, тому що якщо до цього у погляді цього гада чорти гуляли, то вже зараз там самісінький ад бушує. Він спопеляє мене поглядом, так ніби вбити хоче. Та що йому не подобається то?!

-Може ще потрахаєшся за гроші? - запитує так же дивлячись, від його погляду в мене аж ком в горлі.

-Треба буде потрахаюсь - ледве вимовила це рівним байдужим тоном. Але після цього йому ніби кришу знесло.

Цей півень підійшов до мене впритул і перекинув через плече і кудись поніс.

-Відпусти гад ти такий, постав мене на ногі. Я кому це говорю ? - кричала я йому в спину але він ніби не чув. 

По околицях я бачила що ми прийшли в якийсь парк і тут він мене опустив на ногі.

-Ну давай роздівайся - промовив він від чого в мене рот аж відкрився. Він що головою вдарився?!

-Ти що переохолодився ?

-Ну ти ж сказал що за гроші зможеш. Ну давай що чекаєш, я тобі гроші дам не хвилюйся - зло випалив він, а від його слів в мене образа і гнів в перемішку все. 

-Вгомони свою фантазію Гуляєв.

-Ти сама сказал що можеш, так що таке? Покажи на що ти здатна. А що місце не подобається? Ну парк але яка тобі різниця де? Шлюхі місця не вибирають, вони просто роблять свою роботу за потрібну їм оплату - ледве не кричав він, а від останніх слів в мене аж в очах потемніло. Шлюха…

****

Любі мої читачі я повертаюсь на платформу. За весь час який я була відсутня моє життя перевернулось догори обертом... Зараз буду старатися повертатися в русло і викладати глави за розкладом. Спочатку глави будуть виходити 2 рази на тиждень, а далі як піде. Дякую за розуміння і що залишилися зі мною. Зрозумію вас якщо буде хейт. Люблю цілую)