розділ 20

Якби Григорій знав, що на давно знайомому до останнього куща болоті поселились якісь придуркуваті перевертні, він ні за що сюди б не пішов. Навіть сам, не кажучи вед про те, щоб повести Лесю.

Востаннє, коли він тут був, перевертнями навіть не пахло. Та й що їм тут робити? Дичина вся якась непереконлива. Весною вся ця краса розливається у всі боки, бо це найнижче місце в околицях і сюди стікається вода. Так до всього доброго ще й два старих духа місця живуть. А ці дивні істоти не дуже люблять сусідство розумних, особливо таких нахабних, як перевертні.

— Ховаються, паразити, від когось, — бурмотів Григорій на ходу, плутаючи сліди за допомогою магії і старанно відводячи подалі від місця, де Леся чарувала. А то ж внюхають, налаштуються і ще всім кодлом припруться до Світлани. З нахабством перевертнів ніхто не зможе зрівнятись. Вони в цьому виду спорту непереможні. — Не здивуюсь, якщо це звичайна лісова банда, котра карети грабувала, поки король не вирішив з цим щось зробити. А та придуркувата — дочка ватажка.

Хоча, жабо-вовчиця скоріше була дочкою старшої жінки в зграї. Бо саме такі дамочки крутять тими ватажками, як власними хвостами. І одна з них змогла б змусити напасти на невідомого мага, та ще й некроманта.

— Придурки, — буркнув Григорій, прокладаючи магічний міст через крихітний потічок, стрибати через котрий в подібному місці він би не ризикнув.

Перебіг, деактував і нарешті озирнувся.

Перевертні дійсно були ті ще придурки. Бо тільки повні придурки могли додуматися бігати в вовчому вигляді тримаючи в пащах щось дуже схоже на гуцульські сокири. Четверо принаймні точно тримали.

Стрибати через потічок навіть ці диваки не ризикнули. Постояли трішки і кинулись оббігати по більш безпечному місці.

А Григорій плюнув, вибачився про всяк випадок перед місцевими мстивими духами, кинув місток назад і трішки пробігся по своїх же слідах, ще більше їх путаючи.

А потім пройшов через портал. Замаскувавши цей прохід і постаравшись стерти найменший натяк.

І от що він побачив першим ділом, коли зайшов в будинок?

А він побачив трійцю відьом, котрі сиділи за столом і мирно пили каву.

І не побачив четвертої, самої рудої і безмозкої, судячи зі всього.

— Леся повернулась? — спитав у Світлани.

Всі троє здивовано на нього витріщились.

— Зараза. І куди її понесло? Що в неї взагалі в голові окрім дивної фантазії?

Відповідати на це питання звісно ж ніхто не став. Дівчата переглянулись і продовжили пити каву, явно натякнувши, що він великий хлопчик і свої проблеми має вирішувати якось сам. Навіть коли проблема недосвідчена відьма.

Як Григорій шукав цю пришелепувату, треба було бачити. Паралельно він не розумів, навіщо це робить. От хто та Леся йому така? Та ніхто. Але плюнути і забути чомусь не виходило. Як завжди. Прокляття прямо якесь. Якщо десь недалеко є якась проблемна відьма, то вона обов’язково звалиться йому на голову, всядеться на плечі і стане підганяти. І очима ще буде здивовано кліпати. Бо вона ж нічого подібного й не намагалась зробити, воно якось саме.

— Треба її в академію магії, до Костика. Нехай там в неприємності втрапляє, вони звичні, — бурмотів.

На диво, насправді чомусь зовсім не хотілося, щоб Леся в тій академії опинилась. Та й Костик насправді не той чоловік, котрому взагалі можна дівчину довірити. Та він ту кляту академію відкрив колись, щоб навколо крутились гарні студентки і самі вішались йому на шию.

— Збоченець безсмертний.

Визначитись з напрямком і відстанню врешті вийшло. На щастя, це був не інший світ, але занесло руду відьму далеченько.

— От що за ідіотизм в неї в голові? Хто з болота несеться в іншу країну?

І так, Григорій врешті Лесю знайшов.

В барі.

Де ця ненормальна сиділа на високому стільчику біля стійки, цідила різнокольоровий коктейль і з цікавістю слухала блондина, з котрим навіть на перший погляд щось було не так.

Але що не так, Григорій не розумів, аж поки не підійшов ледь не впритул.

І в ньому зародилась підозра, що вона це спеціально. Бо чоловік надто був схожий на якогось мілкого божка. З тих, котрі намагаються підсилитись, щоб не померти випадково, збирають паству, придумують дикі ритуали і крадуть чужу магію.