26. Мирослава. На кухні

Чому цей його обман так роздратував мене? Мені мало бути байдуже, де Павло проводить вільний час і чи є в нього коханка. Може, навіть, я маю радіти, що в нього є коханка — тоді він не буде чіплятися до мене щодо “подружніх обов’язків”. Але я чомусь не раділа. Відчувала щось схоже на розчарування, коли сказала: 

— Мабуть, вирішив трохи розслабитися перед початком подружнього життя? 

Він розвернувся до дзеркальної поверхні холодильника і, схоже, помітив помаду. 

— Це певно від Олі, — сказав він. — Але я її відшив, сказав, що одружуюсь. 

 — Це твоя колишня? — запитала я.

— Це моя секретарка, вона поправляла мені комір і хотіла чогось ще, але я сказав, що одружуюсь з тобою.

— Он як, — мені стало приємно від цих його слів. — То ти готовий обходитися без сексу цілих два місяці?  

— Так, — він кивнув. — Я ж просив тебе не зраджувати. Логічно, що я і сам не буду в цей час спати ні з ким іншим.

 — Мабуть, для чоловіків це складно, — сказала я, дивлячись йому в очі, а потім зойкнула, почувши неприємний запах. — Мій соус! Я все зіпсувала, він підгорів…

— Збери зверху, він ще має бути нормальний, — запропонував Павло, дістаючи металеву миску і спеціальну велику ложку.

 — Зараз спробую його врятувати, — я зібрала соус у миску і набравши трохи в ложку, спитала його: — Спробуєш, чи смак не зіпсувався? 

— Давай, — він кивнув і підійшов ближче, розтуливши губи і дивлячись на мене. 

 Я легенько подмухала на соус у ложці, щоб він не був надто гарячий, а тоді обережно піднесла ложку до його губ. Ми стояли так близько. що я відчувала тепло його тіла. 

— Смачно, — сказав він коли спробував. — Хочеш, я тепер тебе погодую? — додав майже пошепки.

 — Так, — від його голосу в мене по тілу пробігли мурашки, і я сама здивувалася. що це зі мною. 

Він забрав в мене ложку і теж набрав соус. Подмухав і простягнув мені. 

Я раптом подумала, що їсти з однієї ложки — це практично те саме, що й поцілунок, і мені стало жарко. 

Спробувала соус, він дійсно був смачний. на щастя, не пахнув пригорілим. 

 — Але в мене вже готова паста, а ми збираємося з’їсти соус без нічого, — я засміялась, дивлячись на Павла.  — Давай сядемо за стіл і нормально поїмо. 

— Добре, — він кивнув. — Тільки зніму цю сорочку, — він почав розстібати сорочку прямо на кухні.

Я ледь облизнула губи, дивлячись на його оголений торс. Уявила, як він бере мене на руки і несе… Стоп, моя фантазія щось надто розбушувалась. Я кліпнула, і ця картина миттю розвіялась. 

— Тоді вдягни якусь футболку, — сказала я суворо. — А я тим часом накрию на стіл. 

— А що, тобі не подобається мій прес? — він лукаво усміхнувся.

— Подобається, але трохи мене… е-е-е… відволікає, — пробурмотіла я, відчуваючи, що червонію. 

— Можеш торкнутись, — він взяв мене за руку і поклав мою долоню собі на кубики на животі. 

 — Всі чоловіки так пишаються своїми “кубиками” чи тільки ти? — я усміхнулась, сподіваючись за насмішкою приховати свою зніяковілість. 

— Ти почервоніла, — він поклав свою вільну долоню мені на щоку. — І щока гаряча… 

 — То мені жарко біля плити, — викрутилась я, але серце моє у цей час шалено калатало в грудях і я мимоволі заплющила очі, очікуючи, що його губи зараз доторкнуться до моїх…