27. Даня

  Щосили б’ю кулаком у стіну, допоки не збиваю кісточки пальців в кров. До чого ж вони всі мене дістали! А особливо нова мешканка нашого будинку. Яка ж вона бісяча!

  Сьогодні я вже був на тренуванні в залі боксу, але тепер знов відчуваю необхідність випустити пар. Мною заволодіває вогонь розпачу через жорсткі рамки, в які намагається мене впихнути батько.

   Але ще більше я лютую через те дурне дівчисько, що стало свідком наших з ним розбірок. Якого хріну вона має бути в курсі всього?! Вона що, член сім’ї? Ні, зовсім ні. І я не збираюся так ставитись до неї. Ніколи. Не дочекається.  

  Вертаюся до себе у кімнату. Ходжу туди-сюди по ній, хапаючись за голову та смикаючи себе за волосся. Такий був день чудовий. Сьогодні в мене була перша сесія великого тату, яке виконував за власним авторським ескізом. Це мій перший досвід подібної масштабної роботи, і він був вельми хвилюючим та потребував більшої концентрації уваги. Проте загальне задоволення (моє, мого вчителя та, найголовніше, клієнта) від роботи нейтралізувало втому від неї. Я перебував у нереально піднесеному настрої, енергія натхнення з мене так і перла. Тому й подався ще на тренування.

  Але, мабуть, у цьому дні було надто багато меду, який треба було розбавити ложкою дьогтю. Ба ні, з ложки все починалось за вечерею, і от завершилося цілим відром.

  Що ж, батько завжди відзначався вмінням спускати мене з небес на землю. Але не думав, що він отак сходу вирішить нагадати, чому останній місяць я волів мешкати в бабусі.

  Я ніколи не виправдовував його сподівань і навряд чи коли-небудь виправдаю. Папа ніколи не прийме мене таким, яким я є. Він буде мучити мене до тих пір, поки силою не зліпить з мене ту людину, яку намалював в своїй уяві.

  Зціплюю зуби. Тяжко дихаю, намагаючись вгамувати емоції. В мене є план і я його дотримуватимусь. Якщо все піде так, як я замислив, то дуже скоро зможу забезпечувати себе сам і стану незалежним від батьківських грошей. А там, диви, і свобода не забариться.

  Заплющую очі, візуалізую цей момент – я популярний тату-майстер, завантажений цікавою роботою, непогано заробляю, винаймаю собі окреме житло (це для початку, а в перспективі купую квартиру), кидаю ненависний універ, роблю що хочу, коли хочу та з ким хочу і не зважаю на те, що думає про це мій батько.

  Дихання сповільнюється. Трохи легшає. Навіть посміхаюся.

  Якщо не збавляти темпів, досягнення мети не змусить себе довго чекати. Лишається лиш розібратися з проблемою, яку не передбачив, – з новою сусідкою. Не вірю їй. Впевнений, саме вона настукала на мене батькові. На її місці я б так і вчинив. Гарна нагода помститися за розіграш з поцупленими речами. Хоча, маю погодитись, цей розіграш вийшов трохи too much*.

  Попереду два вихідних дні. Завтра я повністю вільний. Якби не пересторога батька, то змотався б до бабусі і не повернувся. Проте наразі треба потерпіти та знайти легальний спосіб кудись здриснути із дому.

  Хапаю телефон, зазираю в застосунок із погодою. О, чудово! Завтра тепло та цілий день сонце. Ідеальні умови, аби провести весь день на пляжі в компанії своєї дівчини.

***

  Зазвичай у вересні місцеві прибережні кафешки та облаштовані біля них приватні пляжі згортають свою діяльність. Але цього року початок осені видався жарким, тож підприємці не збираються втрачати нагоди заробити додаткової копійки.

  Я винаймаю для нас з Діаною, замість окремих двох шезлонгів, пляжне ліжко з балдахіном. Все ж наші стосунки перейшли на новий рівень, тому планую сповна насолодитись повноваженнями, які тепер маю. Хочу зробити  сумісний відпочинок максимально приємним для нас обох.

  В останні дні ми рідко бачились. Переважно через те, що я не з’являвся в універі, пропадаючи до вечора в тату-салоні. Тепер же маю намір надолужити втрачене. Щойно красуня опиняється під одним балдахіном зі мною, притягую її до себе і цілую. Скучив.

  Веду рукою вздовж стрункого тіла, затримуючись на худорлявому стегні. Діанка ніби трохи схудла. При її досить високому зрості це одразу ж дається взнаки. Мабуть, розпочала процес підготовки до конкурсу краси. Що ж, я не любитель надто об’ємних стегон. Мене більше цікавлять груди. От з ними розмір має значення.

  Саме збираюсь перевірити, як з цим справи у Діанки, адже верх її купальника досить закритий. Знаю, як дівчата вміють дурити в цьому плані хлопців, тож, не перериваючи поцілунку, ковзаю долонею по м’якому жіночому животику вгору, зупиняючись під кромкою яскраво-рожевого ліфчика. Намагаюся делікатно просунути під нього пальці, але Ді перехоплює моє зап’ястя.

- Хтось може побачити, - шаріється вона.

- Хіба? – озираюся, відчуваючи укол розчарування. – Я спеціально взяв нам ліжко з балдахіном, - всміхаюся одним кутиком губ, продовжуючи прокладати пальцями шлях до її грудей.

- Який продуманий, - Діана відсторонюється. – Але мені здається, що ти трохи поспішаєш.

- Справді? – щиро дивуюся. – Ми зустрічаємося уже тиждень.

- Уже? – пирхає. – Всього! – виправляє мене. – За цей час ти ще жодного разу не заявляв про серйозність своїх намірів, - відводить погляд.

  Тягнусь рукою до її гострого підборіддя, змушуючи дивитись мені в очі.

- А хіба зараз я робив не це?