Глава 20 (3) від 21.09 (1)

– Щ-що це за чорний лебідь? – здивувалася мама, котра з'явилася на порозі кухні. – Христино, ти куди в такому вигляді зібралася? І що у тебе на голові? Ледве впізнала. Спочатку подумала, що у мене щось з очима.

– А якби на вулиці мене побачила, впізнала б? – тут же запитала Христя.

– Жартуєш?! Це ж... що за непристойне вбрання на тобі? А де біла сукня?

– Там дещо змінилося в організаторів, тому потрібно бути в чорному, а розмір був тільки такий, – довелося вигадувати на ходу. – Мамо, можеш мені позичити свій димчастий шалик? Плечі прикрию, та й увечері свіжіше буде, це зараз теплінь, ніби й не кінець жовтня.

– Так, зараз...

Добре, що Христина вчасно одумалася і не стала надягати шалик, який подарував шеф, інакше видала б себе з головою. Але йти неприкритою вже точно не збирається, що б там Містер Заноза не казав.

Таксі, яке викликав їй Тамір Асланович, приїхало точно в строк. Занурившись в авто, вона спіймала на собі зацікавлений погляд водія і натягнула на плече шалик, що почав сповзати, а зону декольте замаскувала подвійним шаром. Нема чого витріщатися!

Маєток, в якому проходив бал, виблискував й іскрився навіть здалеку. Це був елітний котедж з рестораном на першому поверсі, а бальний зал, наскільки було видно через розкриті високі вікна, розташовувався на другому. На третьому, мабуть, знаходилися кімнати для відвідувачів, охочих після застілля залишитися до ранку.

Безліч припаркованих авто, які займали ледве не половину вулиці, краще за будь-які слова говорили про значимість заходу. Швидко оглянувши околиці, Христина не побачила машини шефа, але він цілком міг припаркуватися трохи віддалік або взагалі приїхати на іншому автомобілі, у нього ж їх декілька для різних випадків. Гості активно прибували і тяглися строкатою процесією до розкішного будинку. Ох, яке різноманітне й вигадливе було у людей вбрання... І всі, чоловіки і жінки, в масках.

Невисока кована огорожа, розсипи осінніх квітів на клумбах в просторому внутрішньому дворі, викладеному бруківкою, і невеликий фонтан в античному стилі створювали враження, що відвідувач опинився в багатому маєтку якогось європейського аристократа. Двоє рослих охоронців в костюмах дворецьких і чорних масках стояли біля входу, охороняючи спокій присутніх і перевіряючи запрошення.