Настання суботи Христина чекала з жахом. Весь вечір п'ятниці і половину ночі лежала на дивані, майже не кліпаючи дивлячись у стелю, і прокручувала в голові всі можливі варіанти розвитку подій на майбутньому балу. Мурік влаштувався поруч і терся мордочкою об руки господині, а потім згорнувся клубком у неї на животі і затих. Вона машинально гладила його по голові, судорожно міркуючи, що робити.
Якщо піти з Олексієм Вікторовичем і проігнорувати Асманова, той обов'язково влаштує якусь гидоту, причому гидоту несподівану і дуже неприємну. Напевно світлинами з Щоденничка справа не обмежиться, ще що-небудь вигадає, з нього станеться.
Якщо йти з Таміром Аслановичем, доведеться брехати шефу і відчайдушно молитися, щоб на святі він не впізнав її в масці і перуці. А раптом... раптом Містер Заноза просто-напросто хоче зробити чергову капость і яа-ак зірве з неї при всіх і маску, і перуку, зганьбивши і перед гостями, і перед шефом, виставивши тим самим брехухою? Може таке бути? Дуже навіть може, цілком у дусі фіндиректора. У такій сукні, яку він подарував, у пристойній компанії зазвичай не з'являються, тому залишитися невпізнаною – єдина можливість врятувати репутацію.
А якщо... Які шанси на успіх, якщо розповісти все гендиректору і спробувати на пару з ним підловити його кузена? Угу, тоді він відразу спитає, чим же той шантажує помічницю, і дуже швидко з'ясує, що ніяка вона не нещасна жертва, а гостра на язик підступна особа, яка за спиною поливає керівника брудом в особистому щоденнику, а тепер до нього ж біжить за допомогою.
Ні, потрібно спробувати впоратися самій, хоча цього разу, а потім, після балу, в усьому зізнатися шефу і здати шантажиста з потрохами. Так, більше вона потурати витівкам Асманова не збирається, інакше той затягне її в павутину брехні й інтриг, з якої буде не вибратися, адже одна брехня породжує іншу, і так по колу, поки не засмокче в трясовину по саме горло. На балу якраз є шанс хоч трохи розвідати його плани, щоб було з чим йти до боса. Загалом, потрібно поводитися дуже обережно, дізнатися, що там задумав Тамір Асланович, і не попастися в скандальній сукні Горському на очі, а якщо і попастися, то нічим себе не видати. У багатолюдній юрбі це не повинно бути так уже й складно, до того ж на всіх будуть маски, що значно спростить завдання.
#222 в Сучасна проза
#1464 в Любовні романи
#702 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 18.10.2021