Глава 17 (3) від 08.09

Його нібито злегка вологе темне волосся перебувало в художньому безладі, чубчик частково спадав на очі, і тому цей чудовий представник роду чоловічого здавався на диво розкутим і вільним.

– Кави вам було замало, і цього разу ви збираєтеся відлупцювати мене подушкою? – голос Містера Суворості (а це був саме він!) звучав стримано, хоча в ньому чулися глузливі нотки.

«Я не з'їхала з глузду, це і справда Його Ясновельможність!» – Христина у відкриту витрищалася на шефа, який діаметрально відійшов від свого звичного образу, намагаючись осмислити те, що відбувається.

Що це таке? Де мега-крутий діловий чоловік, одягнений з голочки, у якого під контролем кожна волосинка? Зараз його шевелюра не зализана назад, і від цього він здається молодшим, майже хлопчиськом. Куди поділася звичайна стриманість гардероба та класичні костюми? Тепер бос схожий на рокера або металіста, і якщо десь тут, у провулку, припаркований його мотоцикл (який-небудь Харлі-Девідсон або щось таке), то це буде повний апофеоз.

– Що ви тут робите... в такому вигляді? – замість вибачень ляпнула Христина.

Безглуздо і нетактовно. Хамська поведінка. Але, як відомо, правильні думки найчастіше приходять занадто пізно, а в той самий (потрібний!) момент людина меле всілякі дурниці.

«А-а, я зовсім здуріла?!» – дорікнула вона собі, але запізнилася.

Обличчя шефа посуворішало, ніби він відкрив їй щось важливе, а вона цього не оцінила. Його руки зникли з її плечей.

– Поговоримо в іншому місці, – холодно кинув гендиректор, метнувши погляд у бік продавчині, що, як виявилося, відверто витріщалася на їх пару.

– Щастя вам та любові! – жартівливо кинула дівчина їм услід, і Христя відчула, як до щік прилила кров.

Ситуація гірше не вигадаєш. Мало не протаранила боса, образила і навіть не вибачилася, не оцінила новий імідж...

Вийшовши з аніме-магазинчика, вона звернула увагу, що сусідній магазин призначений для рокерів, байкерів та інших представників подібного спрямування в культурі. Виходить, саме звідти і вийшов найдорожчий керівник, який в цю мить застібав на правому зап'ясті широкий шкіряний браслет. Здається, це обновка, а Христина врізалася в шефа і завадила її як слід одягти.

Вони мовчки спустилися по сходах і вийшли з універмагу, а вона все намагалася зрозуміти, як один і той же чоловік може бути таким різним. Ось тобі і консервативний чоловік, що полюбляє класику!

«Цікаво, чого ще я не знаю про свого шефа? Ну-ну... Зараз ще виявиться, що білий спорткар належить йому...»