Глава 16 (5) від 06.09 (1)

Ресторан «Рішельє» вражав розкішшю та витонченістю. В обстановці відчувалися віяння Франції XVII століття, та й кухня була відповідною, французькою. В такому фешенебельному закладі Христя ще не бувала, проте тримати себе вміла, столовий етикет вже опанувала, тому особливо не переймалася, що може потрапити в халепу.

Літковські були благовидною парою, яка перебувала в самому розквіті зрілості. Ганна Олексіївна все більше мовчала і всміхалася, передавши рішення ділових питань чоловіку. Часом вона розмовляла з Христиною як з єдиною жінкою за столом на абстрактні теми або коментувала ту чи іншу страву. Сергій Іванович спочатку тримався трохи відсторонено і в міру доброзичливо, але ближче до кінця вечора вони з Олексієм Вікторовичем спілкувалися вже набагато вільніше і щосили обговорювали політику і стан фінансового ринку в країні.

Загалом, зустріч пройшла успішно і в понеділок можна очікувати юристів пана Літковського для підписання необхідних паперів.

– Сьогодні ви гарно трималися, – похвалив Христину Його Ясновельможність, коли вони їхали по нічних вулицях до її дому. Роман сидів на передньому пасажирському, ведучи неспішну бесіду з Іваном, а вона по нещодавно заведеній традиції розташувалася ззаду в компанії боса. – Завдяки вашій присутності пані Літковській не довелося нудьгувати.

– Рада, що була корисною, – відгукнулася Христя стримано. Присутність шефа нервувала все сильніше, особливо тепер, коли він, приспустивши краватку і розстебнувши верхній ґудзик сорочки, вальяжно розкинувся на сидінні. Не знай вона, що подібне неможливе, подумала б, що Горський зробив це навмисне. Але ж він не Тамір Асланович, у нього нема причин її провокувати.

Спогади про фіндиректора спустили настрій в мінус. Вона перебувала на роздоріжжі і не знала, що обрати і як вчинити. Чи розповісти Горському про шантаж, та й як пояснити сам предмет шантажу? З одного боку, їй було банально страшно. Страшно залишитися без роботи або отримати прочухана, страшно втратити розташування керівника, з яким тільки-тільки зав'язалися нормальні стосунки. З іншого, Горський сказав, що буде на її боці, і йому можна вірити. Та тільки це він ЗАРАЗ так вважає, а от варто йому прочитати всі ті образи, якими вона поливала його, зовсім не стримуючись, як Містер Суворість тут же передумає і вважатиме, що йому плюнули в душу. І, що найнеприємніше, саме такого роду непорозуміння зазвичай виявляються найбільш небезпечними і надовго можуть зруйнувати стосунки.

Христя дуже не хотіла, щоб він дізнався, наскільки погано вона про нього думала раніше. Нехай зараз усе вже давно не так, але подібна інформація як мінімум залишить неприємний осад, а як максимум... Та взяти хоча б її саму! Чи сподобалося б їй, якби хлопець раптом зізнався: «Знаєш, ти мені подобаєшся, але раніше я вважав тебе дурепою і повною ідіоткою! Ось, глянь, що я про тебе писав...» Без сумніву, подібні одкровення затьмарили б усі приємні слова і зіпсували б як саме визнання, так і стосунки.

Так що ні, поки це не варіант. Значить, потрібно спробувати якось вирішити питання з цією скалкою фіндиректором. В першу чергу необхідно дізнатися, що йому все-таки треба і чого він від неї хоче. Наскільки Христина розуміла ситуацію, Асманов планує розжитися якою-небудь внутрішньою інформацією і, дуже може бути, нашкодити Олексію Вікторовичу та навіть його підсидіти. І ось цього допустити ніяк не можна. Нехай Тамір Асланович поки вважає її союзником, нехай тримає за зябра, але вона вже точно не має наміру зраджувати шефа, а якщо вдасться ще й вивести на чисту воду його ворога... Тоді, можливо, якісь там писульки відійдуть для Його Ясновельможності на десятий план?!

Тільки як все це провернути, щоб не підірвати його довіру? Він проникливий і, здається, може відчути всі її хитрощі і недомовки. Он, навіть зараз дивиться так пильно, ніби думки намагається прочитати.