Коли гості привітали іменинника і одне одного, народ розсівся за столи і тамада взяв слово. Керівництво «Вайлет-компані» сиділо за окремим столом, одним із найближчих до героя сьогоднішнього вечора, що говорило про досить близькі з ним стосунки. Христина розташувалася праворуч від Олексія Вікторовича та слухала кожне його слово. Ліворуч від керівника був Роман, з яким він час від часу обмінювався окремими репліками. Праворуч від Христини сидів Денис Віталійович, що не могло не радувати, але і нервувало порядком.
Під час застілля було безліч тостів, привітань і побажань імениннику (місцями цілком собі щирих), а потім почалося найцікавіше.
– А тепер давайте зробимо Петру Васильовичу музичні подарунки! – проголосив тамада. – Хто хоче піднести перший презент?
– Ми! – раптом подав голос Тамір Асланович, привертаючи загальну увагу до їхнього столика. – На жаль, мені ведмідь на вухо наступив, проте мої колеги із задоволенням врадують вас своїми голосами.
По тому, як напружився Містер Суворість, стало ясно: фіндиректор виліз на передній край навмисне і фактично підставив інших. Генеральний співати не став і ввічливо перевів стрілки на виконавчого директора. Денис Віталійович підморгнув Олексію Вікторовичу, мовляв, все під контролем, і піднявся на сцену.
«Його Ясновельможність погано співає? Чи просто не хоче робити цього на публіці?» – зацікавилася Христя.
Тим часом виконавчий директор роздольно виконав пісню «Як чудово, що всі ми тут сьогодні зібралися!» і викликав бурю овацій, тому що не просто потрапляв у ноти, а співав дуже навіть добре.
– Але це ще не всі таланти нашої компанії! – продовжив якусь свою гру Тамір Асланович, коли Денис Віталійович повернувся за столик. – Вірно я кажу, Олексію Вікторовичу?
І всі погляди схрестилися на Горському.
– Ви ж казали, що співаєте, – знизив голос генеральний, проте не повернув до неї голови. – Навіть в резюме написали. Прошу, продемонструйте ваші вміння.
– Зараз? – Христина округлила очі. – Я ж не готувалася!
– Значить, не готові підтримати імідж компанії? – і нагородив гострим поглядом.
«Це що, чергова перевірка? Ну добре, сам попросив!»
– Заради компанії готова на все! – відповіла вона і отримала задоволену посмішку.
#222 в Сучасна проза
#1467 в Любовні романи
#704 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 18.10.2021