Глава 12 (6) від 21.08

– Як Анжеліка? – після взаємних розшаркувань поцікавився чоловік.

– Просила передати вам найкращі побажання.

– Та-ак, росте дівчинка, росте... Це ж я її ще з о-о-ось з таких пір знаю... – іменинник показав рукою десь на рівні пояса.

Очевидно, це давній клієнт.

«Так, – Христя зробила уявну замітку, – найближчим часом потрібно вивчити всю клієнтську базу».

Незабаром підтяглися і колеги генерального. Тамір Асланович хизувався в сріблястому костюмі і чорній сорочці, а на його руці буквально висіла якась дівчина в темній сукні середньої відвертості. Обмінявшись привітаннями з клієнтом, фінансовий директор кинув швидкоплинний погляд у бік Христини і продовжив спілкування. Денис Віталійович був у бежевому, що надавало йому дещо чепуристий вигляд. Він теж вступив у розмову і, як зазвичай, багато всміхався.

Яніна Семенівна, особиста помічниця Таміра Асланович, стояла позаду керівника. Сьогодні вона перевершила саму себе. Ця молода дівчина лише на пару років старша за Христину, але, здається, хотіла заздалегідь поховати і власне життя, і свою красу. Як можна було примудритися перетворити себе в безлику істоту невизначеного віку, розуму незбагненно!

В офісі вона теж завжди одягається «синьою панчохою», приховуючи фігуру за безформним вбранням, і ховає величезні блакитні очі за скельцями окулярів, а шикарне довжелезне чорне волосся забирає в строгий пучок. Христина якось застала її в дамській кімнаті без цього «камуфляжу» і диву далася, як Містеру Занозі пощастило з особистим секретарем. Чи то він сліпий і не бачить в ній чарівну жінку, чи то навмисне не помічає, але чомусь дозволяє вдягати всякий жах. Ні, все пристойно (захочеш – не причепишся), але весь її гардероб можна охарактеризувати словом «ніякий».

Христина зовсім не вважала себе фахівцем в області моди, але смак мала досить непоганий. А те, що зовсім недавно носила неякісний одяг з ринку... Так все через відсутність грошей. Але Яна ж отримує пристойний оклад, тоді чому так себе запустила? Та й такому чоловіку як Тамір Асланович в якості секретаря набагато більше підійшла б довгонога красуня в короткій спідниці, а не... це незрозуміле щось.

Подібна поведінка молодої привабливої жінки наводила на думку про невдалий досвід в особистому житті, коли прагнеш закритися від усіх, сховатися, щоб не заподіяли нового болю. Хоч би якими були причини, цій дівчині хотілося допомогти скинути безглуздий кокон, щоб офісом літав прекрасний метелик, а не повзав незграбний гусінь.