Глава 12 (2) від 18.08

– З нетерпінням буду чекати цього моменту. Однак... – він прийняв співчутливий вигляд. – А якщо ви зазнаєте фіаско, як було після презентації?

«От нахаба! Пригадав-таки розірвану спідницю».

– Думаю, після презентації не відбулося нічого такого, чого не могло трапитися з кожним, навіть із вами, – випалила вона і осіклася, коли побачила, що зароджується гнів у його очах.

«Еге ж. Чи не звик, коли йому суперечать».

– І все ж... Чи не варто тобі потурбуватися про запасний варіант?! – він перейшов на «ти», та й голос зазвучав різкіше, а пальці тим часом торкалися локону, що вибився зі зачіски Христини. – Інакше доведеться вилетіти з компанії стусаном під миленький зад. Зате я можу про нього подбати, замовити слівце...

«Про себе подбай!» – праведним гнівом спалахнула вона, зробила вигляд, що оступилася, охнула, ахнула і виплеснула воду прямо в нахабну фізіономію фінансового директора.

А добре потекла водичка! По обличчю, по волоссю, по шиї. Сорочка безнадійно змокла, краватка і піджак теж.

– Ой, яка ж я незграбна! Дозвольте вам допомогти... – заголосила Христина і стала навмання тикати в обличчя Містера Занози паперовим рушником, що дуже до речі опинився в зоні доступу.

– Я сам! – гаркнув він, вирвав рулон з рушниками з її руки і зиркнув так багатообіцяюче, що в пору було замовляти собі труну.

– І що тут за екстрені збори? – Олексій Вікторович, як виявилося, стояв на порозі і з цікавістю спостерігав за ситуацією. – Тамір Асланович вирішив умитися, а ви допомагаєте?

«Х-хух, здається, цього разу пронесло, – у Христини ледь коліна не підкосилися від полегшення. Вона була така рада бачити генерального, що все інше вже не мало значення. – Як же вчасно він прийшов!»

– Так і є. Виявляється, Христина Олександрівна дуже послужлива помічниця, – уїдливо кинув фінансовий директор, зробивши акцент на останніх словах, сердито засопів і пішов із кухні.

Залишившись наодинці з босом, Христина раптом припинила радіти і не на жарт стривожилася. Його очі були безпристрастними, так що ще незрозуміло, як він відреагує на побачене.

«Ой-йой, здається, мені зараз знову прилетить...»