Глава 11 (1) від 16.08

Пробудження вийшло м'яким і пухнастим: Мурік терся волохатими щоками об руку, неприховано натякаючи, що давно час снідати. Розкривши очі, Христина спробувала згадати, чим закінчився вчорашній вечір і як вона взагалі заснула. Усвідомлення накатило холодною хвилею. Вона різко сіла і в паніці подивилася на крісло. Пусто.

«Це ж не сон? Все було насправді?»

Ні, не сон. Вчора ввечері в її кімнаті дійсно був новий керівник, який заснув у кріслі. А тепер його немає, значить, він бачив Христину сплячою і навіть пледом накрив.

«Господи, який жах! Як я йому тепер в обличчя дивитися буду?»

Але якщо боса немає в кімнаті, то де ж він тоді зволить перебувати? Страшна думка, що гендиректор прокинувся вранці і зіткнувся в коридорі з мамою, а зараз вони, можливо, разом на кухні п'ють чай, змусила кулею вилетіти з кімнати.

Тиша. Христина заглянула в кімнати матері і брата і з полегшенням зітхнула, побачивши тих сплячими.

«Обійшлося ...»

Виходить, він поїхав. Про всяк випадок перевіривши телефон і соцмережі, вона побачила повідомлення, що шеф поклав ключі в поштову скриньку.

«Але ж міг мене розбудити, щоб двері закрила, підлегла все-таки. Але не став...»

Від цієї думки зробилось напрочуд приємно.

Відвідавши ванну, Христина повернулася в кімнату і подивилася на годинник. Шоста ранку. М-да, зарано Мур дав про себе знати і зажадав сніданок. Але треба віддати йому належне, до тістечок, які так і стояли на столі, він не доторкнувся. Ну і як не любити такого чудового пухнастика?! А ще він майже схвалив боса, і той не відхопив зубами або кігтями, чому вона була дуже рада. Навіть страшно собі уявити, що зробив би з ними обома Олексій Вікторович, якби Мурік його подряпав або покусав. Походом у ветеринарку справа б точно не обмежилася.

Христина віднесла тацю з посудом на кухню, заварила свіжого чаю і насолодилася смаколиками, знищивши обидва тістечка. Все-таки як чудово, коли чоловік, нехай навіть така недосяжна особистість, як шеф, здійснює (за його мірками) дрібниці, але все одно дуже приємні. Кіт у цей час із задоволенням хрустів кормом. Тепер можна готувати сніданок і будити домашніх.

Коли брат із мамою сіли за стіл, вона вирушила одягатися і збиратися. Трохи поміркувавши, одягла білу блузку (все ж у перший день на новій посаді захотілося причепуритися), чорну спідницю, пов'язала краватку, спустивши вузол до початку грудей, і накинула піджак. А нічого вона так виглядає, дуже навіть по-діловому і водночас елегантно. Саме так, як замовляв гендиректор.