Глава 6 (3) від 12.08

– Тільки, будь ласка, не уявляйте себе героїнею фільму «Красуня»! – ледь помітно поморщився бос. – Я знаю, що дівчата схильні до перебільшення і романтизації дійсності, однак у нас із вами суто ділові стосунки. Прошу вас пам'ятати про це і не робити неправильних висновків!

«І от навіщо він це сказав? Мене ж тепер «Pretty woman» не відпустить».

– Ви зібралися? Готові їхати? – запитально глянув Олексій Вікторович.

– Так, тільки... Якщо ви не проти, я забіжу в дамську кімнату... – сказала Христина, а потім докорила собі:

«Так, стоп! Що значить «якщо ви не проти»?! Проти він чи ні, мені від цього до вбиральні не перехочется. Треба більше себе поважати і говорити щось типу «Вибачте, але мені потрібно...» і далі за текстом».

– Забіжіть, звичайно... – дозволив начальник. – Тільки, будь ласка, не наносьте на обличчя тонни косметики, як люблять робити перед відходом з роботи деякі співробітниці. Буває, їду ввечері в ліфті, і складається враження, що цирк приїхав. У вас повинен бути помірний макіяж, майже непомітний. Нічого занадто яскравого або вульгарного.

– Так, я зрозуміла.

«Мені, як би, зовсім по інших справах треба, але добре, що він подумав інакше».

Однак з приводу макіяжу попередження було зайвим. Христина теж схилялася до природного образу, навіть очі не фарбувала (вії та брови у неї і так були ого-го, природа не обділила), тільки губи злегка освіжала гігієнічною помадою, яка надавала здоровий блиск, а щось більш-менш ефектне дозволяла собі лише на якихось заходах (типу концертів, корпоративів або днів народжень). Але дуже радує, що вона тепер знає уподобання шефа і не потрапить у халепу. Отже, навіть на корпоративі доведеться прикинутися скромницею і відмовитися від улюблених блискіток.

«Ну й добре! Ця солодка посада того варта!»

– Тоді зустрічаємося на парковці. Не пізніше, ніж через десять хвилин, – додав Його Ясновельможносте.