Глава 5 (8) від 11.08 (вечір)

Ось тут можна сказати, як є:

– Якщо опустити її недоліки, то Христина здалася мені працьовитою, досить кмітливою, відкритою і нехитрою. Така не зрадить і не знюхається з конкурентами.

Друг дивився допитливо:

– Ти так у цьому впевнений? Я-то так, але ти! Твою довіру завоювати набагато складніше, саме тому мене здивувало її призначення.

– Схоже на те. Думаю, якщо вона раптом щось задумає, я про це дізнаюся, – впевнено сказав гендиректор.

«Або вичитаю в особистому щоденнику...» – із задоволенням подумав він.

– Дізнаєшся? Це як же? – погляд Дена буквально сканував.

«Він сьогодні вирішив пограти в детектива? Замало понаднормової роботи і є час на всілякі дурниці?»

– Забув про мої чуття та інтуїцію? – вагомо зауважив Алекс, хоча дуже хотілося навішати другу за зайву пильність і припинити розпитування. – У будь-якому випадку, я призначив їй випробувальний термін. До того ж спочатку вона попрактикується у мене. Роман навчить її всьому, що потрібно від особистого секретаря і помічника, а я проекзаменую. Якщо впорається, то зірве джек-пот: асистента і особистого помічника Ліки грошима я не ображу.

– Але все ж...

– Дене, ти переходиш межу. Я зробив так, як уважав за потрібне! – жорстко сказав гендиректор, який вирішив припинити гру «в кішки-мишки». – Все, питання закрите!

– Таміре Аслановичу, ви ж сьогодні в курилці говорили, що я залишуся в компанії, якщо буду поставляти вам відомості... певного характеру, – верещала в паніці Вікторія, але все ж не наважувалася підійти до його робочого столу.

– Хіба? Не пам'ятаю нічого подібного. Ви мене, напевно, з кимось плутаєте. Або навмисно хочете зганьбити? – Тамір недобре примружився, як звір перед кидком, відбивши у жертви все бажання щось ще варнякати у своє виправдання. – Якщо вже вас звільнив сам Олексій Вікторович, я, на жаль, нічого не можу зробити. Удачі на новому місці. Або мені влаштувати так, щоб вас більше нікуди не взяли?

Вікторію як вітром здуло з кабінету. Давно час.

«От дурна курка! Навіть день у Льохи не протрималася. Туди тобі й дорога, слідом за твоїми подружками... А у мене вже інший варіант на прикметі...»