Глава 5 (1) від 11.08 (вечір)

Христина подумала, що їй почулося. Невже все закінчиться саме так?!

«Він дійсно вирішив мене звільнити?»

– Олексію Вікторовичу! Прошу пробачити, якщо здамся безтактною... Я розумію, що всього лише помічниця офіс-менеджера і не дуже цінний кадр, але... Що я зробила не так? – вона відкрито подивилася на шефа. – Це ж мене замкнули на складі! Я там взагалі була вперше і не знала, як все влаштоване. А звіт я збиралася доробити, але мене покликали допомогти. Невже через це ви мене звільните?!

– Христино Олександровно, ви зараз на мене голос підвищили? – по кам'яному виразу обличчя боса було складно зрозуміти, наскільки його розлютила її тирада, але коней притримати явно варто.

Христина прекрасно розуміла, що її пояснення звучать як виправдання, тому вирішила трохи змінити тактику і додала тону офіційності, зменшивши при цьому обурені й ображені нотки:

– Прошу вибачення, Олексію Вікторовичу. Просто я дуже засмучена тим, що сталося непорозумінням, через яке вас підвела, адже не змогла вчасно закінчити звіт і мало не запізнилася на нараду. Визнаю, сама винна, що не захопила з собою телефон. Так, я заслужила штраф, але звільнення...

Христині було нестерпно принижуватися при Денисі Віталійовичі, але іншого виходу не було. Якщо вона втратить цю досить високооплачувану роботу, то залишить голодною не тільки себе, але ще й мати з братом. А вже цього допустити ніяк не можна. Але є межа і її приниженням. Якщо він зараз не передумає, більше вона просити не стане. Доведеться зібрати залишки гордості і піти з високо піднятою головою на пошуки нової роботи. І ні в якому разі ніяких істерик і ефектного грюкання дверима, як люблять робити деякі панянки.

– Христино Олександрівно, хіба я говорив про звільнення? – генеральний повернувся до виконавчого директора. – Денисе Віталійовичу, я казав щось про звільнення?

– Ні, Олексію Вікторовичу. Ви попросили мене знайти заміну Христині Олександрівні, але про звільнення мови не йшло, – стримано відповів той.

– Але як же... – почала було Христя.

– Я переводжу вас на іншу посаду, тільки і всього. Ви маєте щось проти? От якщо не впораєтеся, тоді так, можете писати заяву про звільнення. Чи хочете піти прямо зараз? – дивний пронизливий погляд сизо-синіх очей.