Глава 4 (6) від 11.08 (ранок) (2)

– Якщо хочете правди, тоді ось: занадто велике навантаження на очі. Не хочу втратити зір або осліпнути, – прямо сказала вона.

– Все настільки серйозно? – гендиректор насупився. – Може, вам потрібна операція?

Христина похитала головою:

– Поки особливої небезпеки немає, але лікар порадив припинити зайві навантаження. Робота офіс-менеджера, хоч і пов'язана з комп'ютером та документацією, все одно набагато менш втомлива. Тим паче кваліфікація дозволяє.

– Кваліфікація? Ну так, ну так. Ви хоча б помилки в документах робити не будете, – пробурмотів він.

«Якось сумнівно похвала прозвучала...» – подумки хмикнула Христина.

– Тут написано, що ваше хобі – це спів і бальні танці. До чого ці подробиці? – шеф кинув на неї незрозумілий погляд. – Думаєте, подібне може якось стати в нагоді вам у роботі?

– Можливо... Раптом на якомусь корпоративі або заході потрібно буде заспівати пісню, що вихваляє компанію. Або порадувати керівництво танцем, – пояснила вона, але потім відчула себе дурепою. Такій серйозній людині, як він, вже точно ні до чого всі ці пісні і танці, навіть на корпоративному святі. – Хоча, напевно, ви маєте рацію. Даремно я це в резюме написала.

– Чому ж? – раптом приголомшив він.

– Але ви ж самі тільки що... – почала було Христина.

– Я хотів почути вашу думку, яким чином це може стати в нагоді, але я не сказав, що ви не праві. Вам варто бути впевненішою в собі і своїх вчинках, – припечатав Його Ясновельможносте.

«Та він знущається!»

– Я зрозуміла, – вона змусила себе кивнути.

– А якась економічна освіта у вас є? – продовжив допит шеф. – Я тут не бачу ні курсів, ні чогось подібного. І на філологічному, якщо не помиляюся, економіку не читають.

– На жаль, з економікою я «на ви». Але готова всьому навчитися, якщо буде потрібно.

– А тепер я хочу почути правду, – погляд Олексія Вікторовича став гострим, як бритва.

«Він що, наскрізь мене бачить?!»

– Добре, – здалася Христина. – Хоча так і не прийнято казати на співбесіді, але я не впевнена, що у мене вийде знайти спільну мову з економічними викладками або як там воно називається. Можливо, я не зовсім під це заточена, саме тому пішла в секретарі, а не спробувала себе на посаді менеджера. Але я дійсно буду намагатися осягнути все, що може знадобитися в роботі.

– Ось це інша справа, – задоволено сказав бос. – Отже, продовжимо. Ви ще десь працювали до видавництва?

– Так, під час навчання була промоутером в супермаркетах, – виклала вона можливий козир. – Але це було неофіційно, тому в резюме я вказувати не стала.

Гендиректор виглядав зацікавленим:

– Промоутер? Даремно не вказали: цікавий досвід. Прошу, – він зробив жест, – продемонструйте ваші вміння.